Виставку Ігоря Гайдая «Обличчя Свободи. Майдан», яка мандрує Україною разом із ХІ Мандрівним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA, відкрили на першому поверсі Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у понеділок 22 грудня 2014 р. У відкритті експозиції узяли участь столичні гості – Ігор та Ніна Гайдаї, а також їхні колеги зі Львова – місцеві фотографи та репортери.
До 9 січня 2015 р. музейні стіни прикрашатимуть 20 великоформатних кольорових світлин, на яких у повний зріст спортретовано учасників минулорічних подій на київському Майдані незалежності. Виставка дає змогу глядачам і відвідувачам музею пригадати місяці доленосних змін і тих, хто їх втілив. На деяких світлинах герої Майдану упізнавані без навіть без підпису, деякі залишилися невідомими, або ж названими тільки на ім’я. Однак усіх їх об’єднує одне: відсутність у погляді страху, докору, сумніву. Це портрети українців з усіх регіонів, навіть тих, де зараз іде війна, а також із Криму.
Нагадаємо, виставка уже встигла побувати в кількох обласних центрах України, а також за кордоном – у Лондоні, Берліні, Нью-Йорку. Зокрема, у Берліні частину фотографій залучили до постійної експозиції музею Берлінської стіни.
«Дуже в
ідповідно й символічно, що виставка під назвою «Обличчя Свободи» демонструється у Львові не в приміщенні котрихось із галерей, які вже мали змогу тричі приймати проекти Ігоря Гайдая, а саме в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького». Не випадково музей працює під гаслом «Заради свободи!», бо про що інше як не про свободу думається у в’язничних мурах. Про свободу (для себе персонально і для своєї Батьківщини) мріяли тут учасники різних етапів визвольної боротьби й відповідно арештанти різних окупаційних режимів. Бачимо, яким актуальним лишається гасло «Свобода – народам, свобода – людині!» для теперішніх захисників незалежності України», – сказала на відкритті виставки заступниця директора музею Вікторія Садова.
Серія портретів «Обличчя Свободи. Майдан» показує реальних учасників Майдану, для котрих Свобода є безумовною базовою цінністю. Вони свій вибір зробили, вийшовши на відвертий протест. Вони відкрито дивляться із фотографій, які здається, наповнені звуками й запахами Майдану. Зовсім буквально ця Свобода має присмак холоду й поту, снігу й диму. Та фотокамера зафіксувала очі людей, з яких променить віра в перемогу. На Майдан Ігор Гайдай вийшов спершу не як фотограф, але згодом відчув непереборну потребу спинити ці проминальні хвилі революційних буднів, щоб залишити для історії чин Свободи. На його фотографіях – люди, які лише на мить відірвалися від своїх справ, випросталися і поглянули в об’єктив. Зазвичай, знимки, зроблені в такий спосіб та ще й при однаковій схемі штучного освітлення, прийнято вважати постановочними, але в даному випадку автор наполягає на тому, що це особливий жанр документальної фотографії – своєрідний нарис про портретовану особу.
«Ми із Ніною зупиняли цих людей просто на вулиці, пояснювали
свій задум і проси
ли стати до фотограф
ії. Увиразнювати постаті допомагав спалах, він неначе виводив людину на авансцену, а все інше ставало для неї тлом, однак
дуже промовистим, тому формат ми обрали не вертикальний, як це переважно очікується від портретів у повен зріст, а таки горизонтальний, щоб передати драматизм загальної ситуацію. Документалізм тут проступає навіть у випадковостях. Нераз я просто не бачив меж кадру, адже працювати доводилося в сутінках, бо в цю пору у Києві рано смеркає, або ж у напівтемних приміщенням, як от у таємному госпіталі… Дивно, але у цьому циклі немає портретів не усміхнених людей, тому він виглядає дуже позитивним. Як зрештою і самі зміни, що їх риніс Майдан. І коли хтось каже, що нічого не змінилося і всі зусилля були марними, я заперечую: навіть те, що до парламенту потрапили такі люди, як Михайло Гаврилюк(якого я , до речі, знімав буквально за тижден
ь до полону, а він усі відмахувався: мовляв, не заважай, бо я дрова мушу рубати), це вже свідчить про зміни.
Майдан зрушив з місця багато процесів у нашій країні, які давно не відбувалися. Там усі люди були братами, носіями свободи та європейських цінностей, таких як прозорий бізнес, нормальні стосунки між людьми та між людьми і владою, нормальне суспільство. Ці фото – для того, щоб ми про це не забули і по-філософськи переосмислили ці доленосні події», – розповів Ігор Гайдай, додавши, що вони із дружиною Ніною працюють над укладанням книжки, куди увійдуть світлини із циклу «Обличчя Свободи. Майдан».
Додано 25.12.2014
