Тюрма на Лонцького

Перша сутичка із режимом відбулася в 13 років, коли під час арешту батька енкаведисти побили Івана, який намагався захистити батьків. А свою свідому позицію вперше проявив у 10 класі, публічно відмовившись вступити до комсомолу. Для багатьох його ім'я асоціюється із українським дисидентським рухом - саме в цьому розділі підручників з історії України можемо знайти згадку про нього. Однак сам Іван Гель ніколи не вважав себе дисидентом. Навіть, навпаки, вважав терміни "дисидент", "дисидентство" штучними, здрібненими і бездумно застосованими до української визвольної боротьби, щоб підмінити справжню її суть - ...

Характер польського режиму не був демократичним. Головні його ознаки - авторитаризм з окупаційними особливостями управління. Також на Галичину переселяли польських ветеранів, яким за кілька років передали 12% усіх земельних угідь. У публіцистиці нерідко прослідковується ностальгія за "цивілізованим європейським світом", що створила польська влада після Першої світової і котрий знищила радянська в 1939-1941 роках. Думки розвиваються навіть у твердження позитивного наслідку польського панування у регіоні протягом 1918-1939 рр., заперечується його окупаційний характер, мовляв, приєднала Західну Україну (Східну Галичину та Західну Волинь) не Польща, а Рада послів Ліги Націй [міжнародна організація, яка виникла після...

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку. Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу. Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня...

Система колишнім підпільникам спокою не давала. Після "перевиховання" таборами ГУЛАГу їх продовжували "перевиховувати" партія і Комітет державної безпеки (КГБ). Про цей аспект життя у Радянському Союзі маємо можливість дізнатися завдяки чотирьом дивом уцілілим документам Львівського обласного Управління КДБ. Вони є не тільки "продуктом епохи" часів застою, але чітко відображають, чим, серед іншого, займався Комітет на початку 80-х років минулого століття. ...Їх мали спалити в печі одного із львівських заводів у 1991 р. (за деякими даними на заводі "Позитрон"), як і тисячі інших, завезених туди вантажівками. Декому з робітників вдалося щось з тих паперів...

В нашій історії віра стала невід'ємним елементом творення української ідентичності. Великі релігійні свята – частина національної традиції із особливостями, притаманними лише нам. Тому, де б не перебували українці, традиції їхні завжди з ними В другій половині 1940-х радянська влада взялася за придушення визвольного руху. Протягом 1944-1953 рр. тільки із Західної України було депортовано 134 тисячі учасників та прихильників ОУН-УПА та майже 204 тисячі цивільного населення, яке власне становило базу для цього руху. Для ув'язнених у сталінських концтаборах ситуація була на грані безнадійності. Умови роботи, побут, табірний режим та показний атеїзм убивали спочатку в людині людину,...

13 грудня 1940 р. завершилося слідство в найбільшого процесу в Західній Україні під час першої радянської окупації - "Процесу 59-ти", названому так за кількістю молодих українців, підсудних сталінського режиму. Восени 1940 р. органи НКВД, використовуючи відшліфовані у Великому терорі в 1937-1938 рр. карально-репресивні методи, вже вдруге викрили сітку ОУН (перший раз - в березні 1940 р.). Слідство тривало три місяці, а його результатом стали 8 томів (в середньому по 300 аркушів) матеріалів класичного для НКВД зразка: постанови про арешти та обшуки, анкети арештованих та протоколи допитів. Деякі документи часто писали на зворотах бланків польської поліції. Переглянувши справу, без...

Серед когорти львівських "шістдесятників", які, далебі, не планували бути державними злочинцями й "зеками", а прагнули вивчати, зберігати й розвивати українську культуру, Ірину Стасів-Калинець завжди вирізняв темперамент. Полум'яний виклик так і рветься із неї, - енергійної, запальної, дотепної й дошкульної, демонстративно інтелектуальної і водночас надзвичайно чуттєвої. ...Молодий філолог-славіст із університетської освітою й учительським фахом Ірина Стасів, на початку 1970-х мешкала із чоловіком Ігорем Калинцем та донькою Звениславою на вул. Кутузова (тепер вул. Генерала М.Тарнавського). Тут 6 грудня 1971 р. вона відсвяткувала свої 31-ші уродини. А 21 грудня разом із В'ячеславом Чорноволом, Василем Стусом...

На Різдво "Історична правда" опублікувала святкові вітальні листівки УПА. А на Водохреща директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий підготував довідку про те, як ці листівки виготовлялися і поширювалися у підпіллі. Повстанці традиційно, як і все населення Західної України намагалися святкувати релігійні свята, незважаючи на важку боротьбу. В умовах підпілля це не завжди було можливим. Однак серед підпільників та повстанців за можливості поширювалися вітальні листівки, які виготовлялися у друкарнях, захованих від ворожого ока під землею. В умовах підпілля листівки були одним із засобів, що у бойові будні повстанців вносив незбагненну Різдвяну містерію. Різноманітними святковими листівками...

По селах квартирували повстанські відділи - а хлопчаки із захопленням спостерігали за УПА і розпочинали свою гру. Діти приглядалися до поведінки бійців, їхнього одягу, зброї, вправ і відтворювали побачене в забавах. Над ватрою постаті юні, хлоп'ячі, Заслухані в золото слів, що лились, Про славу минулу, про мрії гарячі, Про волю, що прийде колись. Вивчаючи історію визвольного руху ОУН та УПА, кожен неодмінно задумається над долею дітей. Малеча завжди наслідує дорослих у своїх іграх. І бачачи підпільну боротьбу батьків, діти відтворювали її у своїх забавах, мимоволі готуючись стати наступним поколінням, яке візьме зброю батьків і дідів. Ніби нічого дивного, проте в...

Досліджуючи історію визвольного руху ОУН та УПА, науковці оперують фактами і свідченнями, які - здавалось би - не повинні викликати сумнівів у своїй достовірності. Однак насправді так не є. Часто фактографічний матеріал потребує ґрунтовної перевірки, а особливо - спогади учасників визвольного руху, які використовуються в історичному наративі як один із видів джерельної бази. У 1974 році в Парижі вийшли друком і згодом стали широко відомими спогади Данила Шумука "За східним обрієм". Для тих, хто не знайомий із автором, не завадить сказати коротко про нього. Д. Шумук народився на Волині у 1914 р. Був прихильником...