Публікації (Page 3)

Нещодавно наше суспільство відзначало річницю завершення Другої світової війни в Європі та перемогу над нацизмом. В ім’я пам’яті про жертви війни не слід забувати ще один режим, котрий також був учасником розв’язання війни та здійснював злочини проти людства не менші ніж нацисти – мова йде про радянський тоталітарний режим. [Best_Wordpress_Gallery id="16" gal_title="KomunLonckohoDOC"] На початку нацистсько-радянської війни, в результаті котрої СРСР постав жертвою агресії Райху, комуністи здійснили досі нечуваний для регіону Західної України злочин – масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах НКВД протягом кінця червня – початку липня 1941 р. Після війни цей злочин приписали переможеним нацистам… Нижче викладаємо короткий перебіг подій кривавого тижня...

читати далі

[caption id="attachment_4980" align="alignleft" width="309"] Руслан Забілий на урочистостях у Львові з нагоди 70-ї річниці завершення війни[/caption] Україна вшановує 70-ту річницю завершення Другої світової війни нетипово для всіх попередніх років. Громадський простір і вилоги офіційних осіб укрили червоні маки — символ пам'яті про жертв великої війни, започаткований на зміну аґресивним та одіозним «георгіївським стрічкам». Уранці 8 травня червоний мак з'явився і на найвищому в Україні символі перемоги у Друговій світовій війні — монументі «Батьківщина-мати» в Києві. А в українському парламенті вперше за роки незалежності зібралися під куполом ветерани Червоної армії та ветерани УПА. І поруч з ними — воїни, котрі беруть участь...

читати далі

[caption id="attachment_4933" align="aligncenter" width="700"] Нацистський концтабір у Львові. Історія у 17 фотографіях[/caption] 8 та 9 травня відзначаємо «Дні пам’яті та примирення», що означає для нас прийняття європейського досвіду вшанування пам’яті про жертви Другої світової війни та внесок України та українців в перемогу над нацизмом. І мова йде не лише про полеглих на полях боїв, а також про жертви нацистських репресій. Загалом втрати України в цій війні нараховують від 8 до 10 млн. осіб, з яких лише військові становлять 3-4 млн., а решта – цивільне населення. Одним з трагічних епізодів нацистських репресій у Львові був Янівський концтабір.   [caption id="attachment_4935" align="aligncenter" width="700"] Головна в’їзна брама...

читати далі

Раціон бійця УПА у 1943 році «на папері» становив 800 г. хліба, 400 г. сухарів, кілограм картоплі, 120 грамів м’яса, трішки сала, масла і навіть 30 грамів кави на день. Але в реальних умовах таке харчування було рідкістю. Зазвичай підпільників від життя упроголодь рятували добрі люди. Особливо сутужно було із харчами під час рейдів – жили на ягодах і горіхах. «Пригадую спогад про рейд у Чехословаччині, коли повстанці пробивалися на Захід. Описується, що кожен повстанець мав лише кілька лісових горіхів  на день. Це все, що вдавалося знайти», – розповідає історик, старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»...

читати далі

  Музейну колекцію поповнили нові електронні копіїфото, що засвідчують епізоди трагічних подій літа 1941 р. в Івано-Франківську – тогочасному Станіславові. Мова йде про масові розстріли чекістами політичних в’язнів у тюрмі міста на початку нацистсько-радянської війни. Станіславівська тюрма від серпня 1940 р. мала ліміт 472 в’язні, а в 1941 р. ліміт було зменшено на 10 осіб. Незадовго до початку нацистсько-радянської війни, станом на 10 червня 1941 р., у станіславівській тюрмі перебувало 2 555 в’язнів. Тобто у п’ять разів більше, ніж було можливо розмістити. [caption id="attachment_4507" align="alignright" width="437"] У покинутому приміщення Управління НКВД у Станіславівській області.[/caption] 22 червня 1941 р. розпочалася війна, відтак головним завданням НКВД стало вирішення питання політичних в’язнів, котрі переповнювали...

читати далі

П’ять років за нацистськими дротами – один із керівників ОУН розповідає про «табір смерті». Непересічне інтерв’ю 92-річного Омеляна Коваля, останнього ще живого бандерівця, який був у першому етапі українських націоналістів до «Аушвіца». Омелян Коваль народився 24 лютого 1920 року в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. Приєднався до ОУН у 1938 році під псевдонімом «Дем’ян». 1 липня 1941 р. керував проголошенням Акта відновлення Української держави в м. Долині. Заарештований німецькими окупантами під час масових арештів оунівців 15 вересня 1941 року і через в’язниці Львова і Кракова відправлений до концтабору «Аушвіц-І». У січні 1945 року Коваля разом з іншими в’язнями евакуювали до...

читати далі

Національний музей - меморіал жертв окупаційнихрежимів "Тюрма на Лонцького", 36739056 (найменуваннязамовника, ідентифікаційнийкодзаЄДРПОУ)   Предмет закупівлі Код КЕКВ (для Бюджетних коштів) Джерело фінансування Очікувана Вартість предмета закупівлі Процедур азакупівлі Орієнтовний Початок Проведення Процедур изакупівлі Підрозділ(и) (особа(и)), яких плануєтьсязалучити допідготовкидокументації конкурснихторгів (запитуцінових пропозицій, кваліфікаційної документації Примітка 1 2 3 4 5 6 7 8   код 84.24.1 - послуги у сферігромадського порядку та громадськоїбезпеки (послугиохорониоб'єкта) 2240 кошти державного бюджету України     Переговорна процедура закупівлі Серпень  2014 р   ----   Затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів, протокол  від 12 серпня 2014 р. № 1/ рп   Головакомітетузконкурснихторгів ЗабілийР. В. (прізвище, ініціали) _______________ (підпис)    М. П.  Секретаркомітетузконкурснихторгів ГнатівО. Г. (прізвище, ініціали) _______________ (підпис) ...

читати далі

Завдяки допомозі групи УВО у Ґданську 1925 року литовцям вдалося успішно переправити до себе два підводні човни, куплені в Німеччині. Маючи українську інформацію про розташування польських морських сил, литовські моряки успішно доправили субмарини до Литви. "У Британії немає постійних ворогів та друзів, у неї є лише постійні інтереси" В. Черчилль У вересні увагу науковців, публіцистів і громадськості привернула тема співпраці Української військової організації (УВО) з радянською владою. Навколо цього питання розгорілася гаряча дискусія. У полеміку включилися Данило Яневський, Володимир В’ятрович, Олександр Зайцев. У спостерігача ж могло скластися помилкове враження, що такий напрямок співпраці був чи не єдиним для УВО. Чи подібні факти в історії організації...

читати далі

Кінець 1968–го у СРСР: зі збройним опором українців покінчено, шістдесятників арештовано, спротив чехів демонстративно придушено радянськими танками. Борці за права людини та незалежність у відчаї шукали інших шляхів промовити до сотень тисяч заляканих співвітчизників... Окупацію Чехословаччини військами СРСР та країн Організації Варшавського договору в ніч з 20 на 21 серпня 1968 р. світ сприйняв як неприхований акт агресії. На відміну від Угорщини 1956 року, Чехословаччина не зробила жодної спроби виходу з Варшавського пакту чи іншого дипломатичного кроку, що засвідчував би нелояльність до СРСР. ЇЇ лідери просто намагалися будувати "соціалізм з людським обличчям". Як у березні 1939 р. Чехословаччину окупувала нацистська Німеччина, так через...

читати далі

Український народ не сприймав радянську владу своєю, попри те, що вона представляла себе народною, борцем за права і свобод «трудящих»: селян та робітників... «Коли якась влада, якийсь уряд починають дуже драстично відбирати в людей їхні права, люди мають право боронитися.» Блаженніший Любомир (Гузар) Український народ не сприймав радянську владу своєю, попри те, що вона представляла себе народною, борцем за права і свобод «трудящих»: селян та робітників. Але після багатьох років війни українські селяни - переважаюча частина українського суспільства, повіривши у гасла та у політику НЕП (Нова економічна політика), склали зброю та повернулися до мирного життя. Чи усвідомлювали вони, що за ідеологією комунізму селянство трактувалося як пролетаріат нижчого...

читати далі