Публікації

Починаючи з 14 і до 30 вересня у Львові, на площі Ринок, експонують виставку Українського інституту національної пам’яті «Люди Свободи» – це історії 26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України Ця розповідь про одного з них − Василя Вишиваного. Буремні роки початку ХХ століття породили безліч яскравих історичних постатей: самовідданих і жертовних, безсердечних і жорстоких. Не стояли осторонь від світових зрушень і українці. Зброєю, пензлем, музикою, словом – вони боролися за свободу. Серед цих «Людей Свободи» – Василь Вишиваний. Якщо подивитися на життєвий вибір Вільгельма Габсбурга з точки зору історичного досвіду українців у ХХ столітті,...

читати далі

Початок 1918-го. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. Падає Катеринослав, Полтава, Лубни. Тридцятитисячний корпус під командуванням Муравйова суне на Київ. Допомога прийшла, звідки не чекали - рятувати Києв рушає українське військо, що зродилось у Білорусі Початок 1918 року. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. 9 січня впав Катеринослав, 19 січня – Полтава, 24 січня – Лубни й Ромодан. Тридцятитисячний корпус під командуванням Михайла Муравйова рушив на Київ. Тим часом у столиці вибухає організоване більшовиками повстання на заводі Арсенал. Уряд УНР вимушений воювати на два фронти. Навіть найменше підкріплення могло вирішити долю війни. Допомога прийшла звідти, звідки не чекали: в кінці січня...

читати далі

Бій за гору Маківку, що тривав з 28 квітня до 4 травня 1915 р. ‑ відома подія на Східному фронті Першої світової війни, у її фазі активних бойових дій. Гору захищали частини з 130-ї бригади полковника Йосипа-Михайла Доброволі-Вітошинського: 19-й полк ландверу (ополчення) під командуванням Георга Дрозда, в складі котрого були 1-й та 2-й курені легіону Українських січових стрільців. Всі з’єднання були регулярними частинами австро-угорської армії і в особовому складі було більше 60 % українців. Під час бойових дій для підтримки залучали резервні німецькі та угорські роти. Позиції австро-угорських військ були розташовані на горах Маківці (958 м над рівнем моря), сусідніх Плішці (1019 м) та Менчулі (1014 м)....

читати далі

[caption id="attachment_5118" align="alignleft" width="175"] Дворічний Кость-Арпад Березовський[/caption] В його жилах було української крові лише на чверть. Проте він був представником покоління, котре не бачило інших методів боротьби за українську державність аніж радикальні. Кость-Арпад Березовський – єдиний син у родині Амвросія (Амброзія) та Марії Березовських (нажаль дівоче прізвище матері невідоме). Доволі не типова за національним походженням сім’я: Амвросій Березовський (1875‑1942), представник класичної української інтелігенції, директор торгової школи товариства «Просвіта», голова організації Українців у Львові, член партії УНДО; його батько – українець шляхетського походження, а мати – німкеня. Марія Березовська – чистокровка угорка шляхетського походження. Познайомилися вони у Відні, коли навчалися в університеті. У них...

читати далі

[caption id="attachment_5058" align="alignleft" width="400"] Зліва будівля Тюрми № 4 УНКВД по Львівській області (Бриґідки), м. Львів, вул. Казимирівська (тепер Городоцька). Темні плями на фасаді – сліди пожежі.[/caption] Продовжуючи тему кривавих днів львівських тюрем влітку 1941 р., неможливо не згадати найдавнішу тюрму міста, котра й донині діє за призначенням– так звані «Бриґідки». Назва походить від монастиря та лікарні при ньому св. Бриґіди, котра жила в середньовічній Швеції та була покровителькою лікарської справи. Наприкінці XVIII ст. за австрійської влади монастир з лічницею закрили та переобладнали на в’язницю. Відтоді приміщення не змінювало свого призначення. На початку нацистсько-радянської війни у Бриґідках перебувало 706 в’язнів при ліміті–...

читати далі

Нещодавно наше суспільство відзначало річницю завершення Другої світової війни в Європі та перемогу над нацизмом. В ім’я пам’яті про жертви війни не слід забувати ще один режим, котрий також був учасником розв’язання війни та здійснював злочини проти людства не менші ніж нацисти – мова йде про радянський тоталітарний режим. [Best_Wordpress_Gallery id="16" gal_title="KomunLonckohoDOC"] На початку нацистсько-радянської війни, в результаті котрої СРСР постав жертвою агресії Райху, комуністи здійснили досі нечуваний для регіону Західної України злочин – масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах НКВД протягом кінця червня – початку липня 1941 р. Після війни цей злочин приписали переможеним нацистам… Нижче викладаємо короткий перебіг подій кривавого тижня...

читати далі

[caption id="attachment_4980" align="alignleft" width="309"] Руслан Забілий на урочистостях у Львові з нагоди 70-ї річниці завершення війни[/caption] Україна вшановує 70-ту річницю завершення Другої світової війни нетипово для всіх попередніх років. Громадський простір і вилоги офіційних осіб укрили червоні маки — символ пам'яті про жертв великої війни, започаткований на зміну аґресивним та одіозним «георгіївським стрічкам». Уранці 8 травня червоний мак з'явився і на найвищому в Україні символі перемоги у Друговій світовій війні — монументі «Батьківщина-мати» в Києві. А в українському парламенті вперше за роки незалежності зібралися під куполом ветерани Червоної армії та ветерани УПА. І поруч з ними — воїни, котрі беруть участь...

читати далі

[caption id="attachment_4933" align="aligncenter" width="700"] Нацистський концтабір у Львові. Історія у 17 фотографіях[/caption] 8 та 9 травня відзначаємо «Дні пам’яті та примирення», що означає для нас прийняття європейського досвіду вшанування пам’яті про жертви Другої світової війни та внесок України та українців в перемогу над нацизмом. І мова йде не лише про полеглих на полях боїв, а також про жертви нацистських репресій. Загалом втрати України в цій війні нараховують від 8 до 10 млн. осіб, з яких лише військові становлять 3-4 млн., а решта – цивільне населення. Одним з трагічних епізодів нацистських репресій у Львові був Янівський концтабір.   [caption id="attachment_4935" align="aligncenter" width="700"] Головна в’їзна брама...

читати далі

Раціон бійця УПА у 1943 році «на папері» становив 800 г. хліба, 400 г. сухарів, кілограм картоплі, 120 грамів м’яса, трішки сала, масла і навіть 30 грамів кави на день. Але в реальних умовах таке харчування було рідкістю. Зазвичай підпільників від життя упроголодь рятували добрі люди. Особливо сутужно було із харчами під час рейдів – жили на ягодах і горіхах. «Пригадую спогад про рейд у Чехословаччині, коли повстанці пробивалися на Захід. Описується, що кожен повстанець мав лише кілька лісових горіхів  на день. Це все, що вдавалося знайти», – розповідає історик, старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»...

читати далі

  Музейну колекцію поповнили нові електронні копіїфото, що засвідчують епізоди трагічних подій літа 1941 р. в Івано-Франківську – тогочасному Станіславові. Мова йде про масові розстріли чекістами політичних в’язнів у тюрмі міста на початку нацистсько-радянської війни. Станіславівська тюрма від серпня 1940 р. мала ліміт 472 в’язні, а в 1941 р. ліміт було зменшено на 10 осіб. Незадовго до початку нацистсько-радянської війни, станом на 10 червня 1941 р., у станіславівській тюрмі перебувало 2 555 в’язнів. Тобто у п’ять разів більше, ніж було можливо розмістити. [caption id="attachment_4507" align="alignright" width="437"] У покинутому приміщення Управління НКВД у Станіславівській області.[/caption] 22 червня 1941 р. розпочалася війна, відтак головним завданням НКВД стало вирішення питання політичних в’язнів, котрі переповнювали...

читати далі