Публікації

З нагоди Міжнародного дня музеїв громадське об’єднання NGO 17 – команда молодих дослідників, художників, креативних культурних менеджерів та журналістів, яка працює над створенням та популяризацією якісного культурно-мистецького контенту у Львові, – влаштує презентацію проекту «Звукова квадрографія міста».  За словами автора проекту Всеволода Садового, інноваційний метод фотограметрії, застосований в реалізації проекту, покликаний заохотити й зацікавити якнайширшу аудиторію до ознайомлення, вивчення, осмислення та участі в розвитку маловідомих об’єктів культурного спадку, а також медіа-висвітлення таких сторінок історії. Під час музейної презентації проекту звукової квадрографії перед глядачами розкриються невідомі горизонти, розгорнуться захопливі панорами львівських ландшафтів, що наповнюватимуть позитивними емоціями та надихатимуть на творчість....

читати далі

8 травня у Національному музеї-меморіалі відбулася відкрита лекція наукової співробітниці Музею, д-ра гуманітарних наук Олесі Ісаюк “Бандерівці в Аушвіці:вижити і не зламатися”. Дослідниця розповіла про маловідому і практично недосліджену тему — перебування членів ОУН (б) у нацистських концтаборах. У найбільший і найвідоміший з них — Аушвіц потрапило кількасот членів ОУН (б). Їхня “провина” перед нацистськими окупантами полягала в участі у підготовці Акту відновлення Української держави та організації опору окупантам після розгрому нововідновленої державності. Перші в'язнів-оунівці з'явилися у Аушвіці у липні 1942 року і продовжувалися прибувати майже до кінця 1943 року. Завдяки досвіду самоорганізації у критичних умовах, якого набули за роки підпілля, вони...

читати далі

Студентки Школи журналістики УКУ поділились своїми враженнями від відвідин Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" "Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву "Тюрма на Лонцького" Більше світлин за посиланням: http://tvoemisto.tv/exclusive/yak_restavruyut_pamyat_fotoreportazh_iz_arhivu_tyurmy_na_lontskogo_85508.html    ...

читати далі

Вісімнадцять років тому, 25 березня 1999 року на трасі поблизу м. Борисполя під Києвом загинув в автокатастрофі відомий український політичний діяч, журналіст, публіцист, шістдесятник В’ячеслав Чорновіл. Цьогоріч у грудні йому б виповнилося 80 років. В’ячеслав Чорновіл – яскрава постать українського дисидентського руху, один з беззаперечних моральних авторитетів, політик, що займався власне державотворенням. Життя та діяльність уродженця Черкащини тісно пов’язані зі Львовом. За опір радянській системі тричі арештовуваний та суджений. Під час слідства у 1967-1968 та 1972-1973 р.р. перебував у слідчому ізоляторі Управління КДБ у Львівській області, відомому в народі, як «тюрма на Лонцького». У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються три листи...

читати далі

В Європі стартувала ініціатива: хвилина мовчання за жінками, постраждалими від комунізму. Сьогодні, 8 березня, о 12.00 CET (в Україні — о 13.00) за ініціативи Платформи європейської пам’яті та сумління відбулася хвилина мовчання в пам’ять про мільйонів жінок, які стали жертвами комуністичної диктатури. Платформа прагне привернути увагу до того, що комуністичний режим ставився до жінок неймовірно брутально. Через політичні причини жінок страчували після показових процесів або без суду, вбивали під час спроб втекти за «залізну завісу», ув’язнювали в тюрмах, концентраційних і трудових таборах, де незліченна їх кількість загинула. Такою була «рівність» чоловіків і жінок в СРСР та країнах комуністичного блоку – рівність в...

читати далі

Починаючи з 14 і до 30 вересня у Львові, на площі Ринок, експонують виставку Українського інституту національної пам’яті «Люди Свободи» – це історії 26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України Ця розповідь про одного з них − Василя Вишиваного. Буремні роки початку ХХ століття породили безліч яскравих історичних постатей: самовідданих і жертовних, безсердечних і жорстоких. Не стояли осторонь від світових зрушень і українці. Зброєю, пензлем, музикою, словом – вони боролися за свободу. Серед цих «Людей Свободи» – Василь Вишиваний. Якщо подивитися на життєвий вибір Вільгельма Габсбурга з точки зору історичного досвіду українців у ХХ столітті,...

читати далі

Початок 1918-го. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. Падає Катеринослав, Полтава, Лубни. Тридцятитисячний корпус під командуванням Муравйова суне на Київ. Допомога прийшла, звідки не чекали - рятувати Києв рушає українське військо, що зродилось у Білорусі Початок 1918 року. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. 9 січня впав Катеринослав, 19 січня – Полтава, 24 січня – Лубни й Ромодан. Тридцятитисячний корпус під командуванням Михайла Муравйова рушив на Київ. Тим часом у столиці вибухає організоване більшовиками повстання на заводі Арсенал. Уряд УНР вимушений воювати на два фронти. Навіть найменше підкріплення могло вирішити долю війни. Допомога прийшла звідти, звідки не чекали: в кінці січня...

читати далі

Бій за гору Маківку, що тривав з 28 квітня до 4 травня 1915 р. ‑ відома подія на Східному фронті Першої світової війни, у її фазі активних бойових дій. Гору захищали частини з 130-ї бригади полковника Йосипа-Михайла Доброволі-Вітошинського: 19-й полк ландверу (ополчення) під командуванням Георга Дрозда, в складі котрого були 1-й та 2-й курені легіону Українських січових стрільців. Всі з’єднання були регулярними частинами австро-угорської армії і в особовому складі було більше 60 % українців. Під час бойових дій для підтримки залучали резервні німецькі та угорські роти. Позиції австро-угорських військ були розташовані на горах Маківці (958 м над рівнем моря), сусідніх Плішці (1019 м) та Менчулі (1014 м)....

читати далі

[caption id="attachment_5118" align="alignleft" width="175"] Дворічний Кость-Арпад Березовський[/caption] В його жилах було української крові лише на чверть. Проте він був представником покоління, котре не бачило інших методів боротьби за українську державність аніж радикальні. Кость-Арпад Березовський – єдиний син у родині Амвросія (Амброзія) та Марії Березовських (нажаль дівоче прізвище матері невідоме). Доволі не типова за національним походженням сім’я: Амвросій Березовський (1875‑1942), представник класичної української інтелігенції, директор торгової школи товариства «Просвіта», голова організації Українців у Львові, член партії УНДО; його батько – українець шляхетського походження, а мати – німкеня. Марія Березовська – чистокровка угорка шляхетського походження. Познайомилися вони у Відні, коли навчалися в університеті. У них...

читати далі

[caption id="attachment_5058" align="alignleft" width="400"] Зліва будівля Тюрми № 4 УНКВД по Львівській області (Бриґідки), м. Львів, вул. Казимирівська (тепер Городоцька). Темні плями на фасаді – сліди пожежі.[/caption] Продовжуючи тему кривавих днів львівських тюрем влітку 1941 р., неможливо не згадати найдавнішу тюрму міста, котра й донині діє за призначенням– так звані «Бриґідки». Назва походить від монастиря та лікарні при ньому св. Бриґіди, котра жила в середньовічній Швеції та була покровителькою лікарської справи. Наприкінці XVIII ст. за австрійської влади монастир з лічницею закрили та переобладнали на в’язницю. Відтоді приміщення не змінювало свого призначення. На початку нацистсько-радянської війни у Бриґідках перебувало 706 в’язнів при ліміті–...

читати далі