Публікації

26 березня свій поважний ювілей відзначила непересічна львів’янка, яка є прикладом не тільки для багатьох радянських дисидентів, українських  «шістдесятників», а й теперішнього покоління патріотів, котрі розвивають національну державу на демократичних засадах. Неперевершеній Ганні Садовській виповнилося 90 років! Переваги свого віку ювілярка бачить як у тому досвіді, що став персональним здобутком її життя, так і в можливості тепер за допомогою Інтернету спостерігати, оцінювати й аналізувати сучасні громадсько-політичні процеси. Погодьтеся, що одне це робить її інтелектуально активною й ангажованою в наше життя із його проблемами й здобутками. Пані Ганні Садовській є що  і кого згадати. Вона з природніх причин менше має приятелів своєї генерації, але не обділена увагою...

читати далі

Цьогоріч фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом, унікальність якого полягає в тому, що він має прямий стосунок до тюрми, на місці якої постав музей. Невелика книжечка львівського вчителя Євгена Беркута «Різдвяний дарунок: в’язничний спомин з «Лонцького» у Львові, 1943», побачила світ у 1946 році «На чужині», як вказано на титульній сторінці. Цінності цьому експонату додає час і умови створення, оскільки у музейній збірці дуже мало предметів та свідчень часів нацистської окупації. На тридцяти шести аркушах брошури автор ділиться своїми спогадами, переживаннями під час перебування в ув’язненні. Завдяки «Різдвяному дарунку» ми отримуємо маленькі деталі, які пазлами складають картину тюремного...

читати далі

Одним із фондових експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» з неабиякою меморіальною цінністю є вишита сорочка Надії Мудрої. Жінка вишила її на Колимі, де відбувала термін ув’язнення та заслання  за участь у визвольній боротьбі проти радянської окупації. Вишиванка, виготовлена із доступних в тих умовах тканини та ниток, очевидно була для її власниці символом українства та людської сили духу й нескореності несприятливим життєвим обставинам. Надія Мудра (1924–2013) – відома громадська діячка, політув’язнена сталінських таборів. Народилася у м. Коломиї Станіславівського воєводства (тепер Івано-Франківська область) в родині інтелігентів. У 1931–1934 рр. дівчина навчалася у польській школі м. Радома, де на той час проживала з...

читати далі

З нагоди Міжнародного дня музеїв громадське об’єднання NGO 17 – команда молодих дослідників, художників, креативних культурних менеджерів та журналістів, яка працює над створенням та популяризацією якісного культурно-мистецького контенту у Львові, – влаштує презентацію проекту «Звукова квадрографія міста».  За словами автора проекту Всеволода Садового, інноваційний метод фотограметрії, застосований в реалізації проекту, покликаний заохотити й зацікавити якнайширшу аудиторію до ознайомлення, вивчення, осмислення та участі в розвитку маловідомих об’єктів культурного спадку, а також медіа-висвітлення таких сторінок історії. Під час музейної презентації проекту звукової квадрографії перед глядачами розкриються невідомі горизонти, розгорнуться захопливі панорами львівських ландшафтів, що наповнюватимуть позитивними емоціями та надихатимуть на творчість....

читати далі

8 травня у Національному музеї-меморіалі відбулася відкрита лекція наукової співробітниці Музею, д-ра гуманітарних наук Олесі Ісаюк “Бандерівці в Аушвіці:вижити і не зламатися”. Дослідниця розповіла про маловідому і практично недосліджену тему — перебування членів ОУН (б) у нацистських концтаборах. У найбільший і найвідоміший з них — Аушвіц потрапило кількасот членів ОУН (б). Їхня “провина” перед нацистськими окупантами полягала в участі у підготовці Акту відновлення Української держави та організації опору окупантам після розгрому нововідновленої державності. Перші в'язнів-оунівці з'явилися у Аушвіці у липні 1942 року і продовжувалися прибувати майже до кінця 1943 року. Завдяки досвіду самоорганізації у критичних умовах, якого набули за роки підпілля, вони...

читати далі

Студентки Школи журналістики УКУ поділились своїми враженнями від відвідин Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" "Як реставрують пам'ять. Фоторепортаж із архіву "Тюрма на Лонцького" Більше світлин за посиланням: http://tvoemisto.tv/exclusive/yak_restavruyut_pamyat_fotoreportazh_iz_arhivu_tyurmy_na_lontskogo_85508.html    ...

читати далі

Вісімнадцять років тому, 25 березня 1999 року на трасі поблизу м. Борисполя під Києвом загинув в автокатастрофі відомий український політичний діяч, журналіст, публіцист, шістдесятник В’ячеслав Чорновіл. Цьогоріч у грудні йому б виповнилося 80 років. В’ячеслав Чорновіл – яскрава постать українського дисидентського руху, один з беззаперечних моральних авторитетів, політик, що займався власне державотворенням. Життя та діяльність уродженця Черкащини тісно пов’язані зі Львовом. За опір радянській системі тричі арештовуваний та суджений. Під час слідства у 1967-1968 та 1972-1973 р.р. перебував у слідчому ізоляторі Управління КДБ у Львівській області, відомому в народі, як «тюрма на Лонцького». У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються три листи...

читати далі

В Європі стартувала ініціатива: хвилина мовчання за жінками, постраждалими від комунізму. Сьогодні, 8 березня, о 12.00 CET (в Україні — о 13.00) за ініціативи Платформи європейської пам’яті та сумління відбулася хвилина мовчання в пам’ять про мільйонів жінок, які стали жертвами комуністичної диктатури. Платформа прагне привернути увагу до того, що комуністичний режим ставився до жінок неймовірно брутально. Через політичні причини жінок страчували після показових процесів або без суду, вбивали під час спроб втекти за «залізну завісу», ув’язнювали в тюрмах, концентраційних і трудових таборах, де незліченна їх кількість загинула. Такою була «рівність» чоловіків і жінок в СРСР та країнах комуністичного блоку – рівність в...

читати далі

Починаючи з 14 і до 30 вересня у Львові, на площі Ринок, експонують виставку Українського інституту національної пам’яті «Люди Свободи» – це історії 26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України Ця розповідь про одного з них − Василя Вишиваного. Буремні роки початку ХХ століття породили безліч яскравих історичних постатей: самовідданих і жертовних, безсердечних і жорстоких. Не стояли осторонь від світових зрушень і українці. Зброєю, пензлем, музикою, словом – вони боролися за свободу. Серед цих «Людей Свободи» – Василь Вишиваний. Якщо подивитися на життєвий вибір Вільгельма Габсбурга з точки зору історичного досвіду українців у ХХ столітті,...

читати далі

Початок 1918-го. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. Падає Катеринослав, Полтава, Лубни. Тридцятитисячний корпус під командуванням Муравйова суне на Київ. Допомога прийшла, звідки не чекали - рятувати Києв рушає українське військо, що зродилось у Білорусі Початок 1918 року. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. 9 січня впав Катеринослав, 19 січня – Полтава, 24 січня – Лубни й Ромодан. Тридцятитисячний корпус під командуванням Михайла Муравйова рушив на Київ. Тим часом у столиці вибухає організоване більшовиками повстання на заводі Арсенал. Уряд УНР вимушений воювати на два фронти. Навіть найменше підкріплення могло вирішити долю війни. Допомога прийшла звідти, звідки не чекали: в кінці січня...

читати далі