Тюрма на Лонцького

В передсвятковий час хочеться ще раз згадати тих, хто боровся й жертвував заради своїх ідеалів. Серед мільйонів невідомих широкому загалу імен українок – полонянок радянських концтаборів, сьогодні можемо назвати чотирьох – Любу Барабаш, яка 19-літньою була ув’язнена радянською владою та її табірних товаришок – Марусю, а також Ніну та Миросю, прізвища яких, на жаль,  невідомі. Саме ці імена збереглися на саморобній листівці, якою Маруся привітала Любу далекого 1954 року 7 січня на Різдво. Листівка різдвяна «Христос Рождається!!!» ручної роботи для Люби Барабаш від Марусі. Сибір-тайга, 7.01.1954 р. Розмір листівки 13,8Х10 смВиконана дуже просто, оскільки в тих умовах важко було знайти відповідні засоби. А використовувати...

Як відомо, після закінчення Другої світової війни в СРСР інтенсивно досліджувались можливості ядерної енергетики. У 1946 р. запрацював перший в СРСР атомний реактор. Наприкінці червня 1954 р., шляхом використання ядерних установок в місті Обнінську Калузької області РРФСР було введено в дію першу промислову атомну електростанцію. Цільовий розвиток атомної енергетики розпочався у 60 – 70-х рр. ХХ ст.  основною причиною його розвитку було намагання партійного та державного керівництва заощадити природні ресурси. У 1970 р. розпочалось будівництво  атомної електростанції у районному центі Київської області УРСР – місті Чорнобиль. Її конструкційними складовими частинами були шість енергоблоків та інша допоміжна інфраструктура. Через сім років...

Як відомо, після закінчення Другої світової війни в СРСР інтенсивно досліджувались можливості ядерної енергетики. У 1946 р. запрацював перший в СРСР атомний реактор. Наприкінці червня 1954 р., шляхом використання ядерних установок в місті Обнінську Калузької області РРФСР було введено в дію першу промислову атомну електростанцію. Цільовий розвиток атомної енергетики розпочався у 60 – 70-х рр. ХХ ст.  основною причиною його розвитку було намагання партійного та державного керівництва заощадити природні ресурси. У 1970 р. розпочалось будівництво  атомної електростанції у районному центі Київської області УРСР – місті Чорнобиль. Її конструкційними складовими частинами були шість енергоблоків та інша допоміжна інфраструктура. Через сім років було...

24 грудня минає 83 роки з дня народження В’ячеслава Чорновола –  журналіста, дисидента, правозахисника, одиного із лідерів руху шістдесятників, громадського та політичного діяча. Його постать  стала символом національного та демократичного відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років, а ім’я назавжди пов’язане із відродженням української державності в 1991 році. Він віддав багато сил та енергії державному будівництву та демократичним перетворенням в пострадянській Україні . На жаль, життя його обірвалося надто рано. В’ячеслав Чорновіл  (1937 – 1999) – народився у селі Єрки Звенигородського району Черкаської області у вчительській сім’ї. На формування його світогляду та антирадянської позиції, як сам зазначав, мав вплинув той факт, що його...

Після створення в Галичині, навесні 1943 р., Української народної самооборони (УНС), впродовж другої половини 1943 р. вона пройшла через бої із червоними і польськими партизанами та німецькими окупантами. В Галичині створювалися вишкільні групи різної чисельності. На території Львівської та Тернопільської областей це були рої та чоти – формування від десяти до п’ятдесяти чоловік. У Дрогобицькій та Станіславській областях – сотні і курені по декілька сотень чоловік. На початок грудня 1943 р. сили УНС в Галичині, на нашу думку, мали становити приблизно 3000 – 3500 бійців. 5 грудня 1943 р. на нараді Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) було розглянуто питання про поширення...

14 вересня 2020 р. минає тридцять років від дня демонтажу львівського пам’ятника Володимиру Леніну. Перша спроба «увіковічнити» його постать на окупованих українських землях була ще у 1941 р., однак, Друга світова війна перекреслила ці плани. Він був зведений у 1952 р. скульптором Сергієм Меркуровим. Розташований на однойменному проспекті у центрі міста, цей пам’ятник був частиною монументальної пропаганди комуністичного режиму. Для радянських лідерів авторитет «вождя світового пролетаріату» був до сакральності незаперечним, а вшанування його імені стало невід’ємною частиною радянського ідеологічного вчення усього періоду існування СРСР. Проте, у другій половині 80-х рр. ХХ ст., під впливом політики перебудови та гласності, громадськість дізналась та відкрито...

[caption id="attachment_7011" align="alignleft" width="235"] Стефанія Шабатура листопад 1979 р. Кургнська область Макушино[/caption] 5 грудня відомій художниці-шістдесятниці, активній громадській діячці, політув’язненій радянських таборів Стефанії Шабатурі виповнилося б 80 років. А 17 грудня цього року минає четверта річниця її смерті. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є декілька предметів, пов’язаних із нею. Серед них дві вишитих закладки до книжки, фото Стефанії Шабатури та повість Гната Хоткевича «Тарас Шевченко». Фото і книжка із дарчим написом та автографом художниці. Дві вишитих закладки до книг: менша – розміром 16,5х2,5 см, яка лежала у книжці та більша – 28,5х3,2 см, оправлена в рамку під склом, виготовлені в таборі...

[caption id="attachment_6991" align="alignleft" width="333"] 1-ша танкова група та 17-та німецька армія перед нападом на СРСР. 16.06.1941[/caption] 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Удар по радянських військах в Галичині наносила група армій «Південь», а саме: 17-та німецька армія під командуванням генерала піхоти Карла-Генріха фон Штюльпнагеля та 1-ша танкова група під командуванням генерал-полковника Евальда фон Клейста. 17-та німецька армія наносила удар виключно по радянських військах на території Галичини,  удар 1-шої танкової групи наносився на північ Галичини і південь Волині. Швидке просування німецьких військ призвело до зайняття значної частини Галичини. Із відступом радянських військ з Галичини, німецька армія взялася за наведення порядку...

26 березня свій поважний ювілей відзначила непересічна львів’янка, яка є прикладом не тільки для багатьох радянських дисидентів, українських  «шістдесятників», а й теперішнього покоління патріотів, котрі розвивають національну державу на демократичних засадах. Неперевершеній Ганні Садовській виповнилося 90 років! Переваги свого віку ювілярка бачить як у тому досвіді, що став персональним здобутком її життя, так і в можливості тепер за допомогою Інтернету спостерігати, оцінювати й аналізувати сучасні громадсько-політичні процеси. Погодьтеся, що одне це робить її інтелектуально активною й ангажованою в наше життя із його проблемами й здобутками. Пані Ганні Садовській є що  і кого згадати. Вона з природніх причин менше має приятелів своєї генерації, але не обділена увагою...

Цьогоріч фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом, унікальність якого полягає в тому, що він має прямий стосунок до тюрми, на місці якої постав музей. Невелика книжечка львівського вчителя Євгена Беркута «Різдвяний дарунок: в’язничний спомин з «Лонцького» у Львові, 1943», побачила світ у 1946 році «На чужині», як вказано на титульній сторінці. Цінності цьому експонату додає час і умови створення, оскільки у музейній збірці дуже мало предметів та свідчень часів нацистської окупації. На тридцяти шести аркушах брошури автор ділиться своїми спогадами, переживаннями під час перебування в ув’язненні. Завдяки «Різдвяному дарунку» ми отримуємо маленькі деталі, які пазлами складають картину тюремного...