Публікації

Як відомо, після закінчення Другої світової війни в СРСР інтенсивно досліджувались можливості ядерної енергетики. У 1946 р. запрацював перший в СРСР атомний реактор. Наприкінці червня 1954 р., шляхом використання ядерних установок в місті Обнінську Калузької області РРФСР було введено в дію першу промислову атомну електростанцію. Цільовий розвиток атомної енергетики розпочався у 60 – 70-х рр. ХХ ст.  основною причиною його розвитку було намагання партійного та державного керівництва заощадити природні ресурси. У 1970 р. розпочалось будівництво  атомної електростанції у районному центі Київської області УРСР – місті Чорнобиль. Її конструкційними складовими частинами були шість енергоблоків та інша допоміжна інфраструктура. Через сім років...

читати далі

24 грудня минає 83 роки з дня народження В’ячеслава Чорновола –  журналіста, дисидента, правозахисника, одиного із лідерів руху шістдесятників, громадського та політичного діяча. Його постать  стала символом національного та демократичного відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років, а ім’я назавжди пов’язане із відродженням української державності в 1991 році. Він віддав багато сил та енергії державному будівництву та демократичним перетворенням в пострадянській Україні . На жаль, життя його обірвалося надто рано. В’ячеслав Чорновіл  (1937 – 1999) – народився у селі Єрки Звенигородського району Черкаської області у вчительській сім’ї. На формування його світогляду та антирадянської позиції, як сам зазначав, мав вплинув той факт, що його...

читати далі

Після створення в Галичині, навесні 1943 р., Української народної самооборони (УНС), впродовж другої половини 1943 р. вона пройшла через бої із червоними і польськими партизанами та німецькими окупантами. В Галичині створювалися вишкільні групи різної чисельності. На території Львівської та Тернопільської областей це були рої та чоти – формування від десяти до п’ятдесяти чоловік. У Дрогобицькій та Станіславській областях – сотні і курені по декілька сотень чоловік. На початок грудня 1943 р. сили УНС в Галичині, на нашу думку, мали становити приблизно 3000 – 3500 бійців. 5 грудня 1943 р. на нараді Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) було розглянуто питання про поширення...

читати далі

14 вересня 2020 р. минає тридцять років від дня демонтажу львівського пам’ятника Володимиру Леніну. Перша спроба «увіковічнити» його постать на окупованих українських землях була ще у 1941 р., однак, Друга світова війна перекреслила ці плани. Він був зведений у 1952 р. скульптором Сергієм Меркуровим. Розташований на однойменному проспекті у центрі міста, цей пам’ятник був частиною монументальної пропаганди комуністичного режиму. Для радянських лідерів авторитет «вождя світового пролетаріату» був до сакральності незаперечним, а вшанування його імені стало невід’ємною частиною радянського ідеологічного вчення усього періоду існування СРСР. Проте, у другій половині 80-х рр. ХХ ст., під впливом політики перебудови та гласності, громадськість дізналась та відкрито...

читати далі

[caption id="attachment_7011" align="alignleft" width="235"] Стефанія Шабатура листопад 1979 р. Кургнська область Макушино[/caption] 5 грудня відомій художниці-шістдесятниці, активній громадській діячці, політув’язненій радянських таборів Стефанії Шабатурі виповнилося б 80 років. А 17 грудня цього року минає четверта річниця її смерті. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є декілька предметів, пов’язаних із нею. Серед них дві вишитих закладки до книжки, фото Стефанії Шабатури та повість Гната Хоткевича «Тарас Шевченко». Фото і книжка із дарчим написом та автографом художниці. Дві вишитих закладки до книг: менша – розміром 16,5х2,5 см, яка лежала у книжці та більша – 28,5х3,2 см, оправлена в рамку під склом, виготовлені в таборі...

читати далі

[caption id="attachment_6991" align="alignleft" width="333"] 1-ша танкова група та 17-та німецька армія перед нападом на СРСР. 16.06.1941[/caption] 22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Удар по радянських військах в Галичині наносила група армій «Південь», а саме: 17-та німецька армія під командуванням генерала піхоти Карла-Генріха фон Штюльпнагеля та 1-ша танкова група під командуванням генерал-полковника Евальда фон Клейста. 17-та німецька армія наносила удар виключно по радянських військах на території Галичини,  удар 1-шої танкової групи наносився на північ Галичини і південь Волині. Швидке просування німецьких військ призвело до зайняття значної частини Галичини. Із відступом радянських військ з Галичини, німецька армія взялася за наведення порядку...

читати далі

26 березня свій поважний ювілей відзначила непересічна львів’янка, яка є прикладом не тільки для багатьох радянських дисидентів, українських  «шістдесятників», а й теперішнього покоління патріотів, котрі розвивають національну державу на демократичних засадах. Неперевершеній Ганні Садовській виповнилося 90 років! Переваги свого віку ювілярка бачить як у тому досвіді, що став персональним здобутком її життя, так і в можливості тепер за допомогою Інтернету спостерігати, оцінювати й аналізувати сучасні громадсько-політичні процеси. Погодьтеся, що одне це робить її інтелектуально активною й ангажованою в наше життя із його проблемами й здобутками. Пані Ганні Садовській є що  і кого згадати. Вона з природніх причин менше має приятелів своєї генерації, але не обділена увагою...

читати далі

Цьогоріч фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом, унікальність якого полягає в тому, що він має прямий стосунок до тюрми, на місці якої постав музей. Невелика книжечка львівського вчителя Євгена Беркута «Різдвяний дарунок: в’язничний спомин з «Лонцького» у Львові, 1943», побачила світ у 1946 році «На чужині», як вказано на титульній сторінці. Цінності цьому експонату додає час і умови створення, оскільки у музейній збірці дуже мало предметів та свідчень часів нацистської окупації. На тридцяти шести аркушах брошури автор ділиться своїми спогадами, переживаннями під час перебування в ув’язненні. Завдяки «Різдвяному дарунку» ми отримуємо маленькі деталі, які пазлами складають картину тюремного...

читати далі

Одним із фондових експонатів Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» з неабиякою меморіальною цінністю є вишита сорочка Надії Мудрої. Жінка вишила її на Колимі, де відбувала термін ув’язнення та заслання  за участь у визвольній боротьбі проти радянської окупації. Вишиванка, виготовлена із доступних в тих умовах тканини та ниток, очевидно була для її власниці символом українства та людської сили духу й нескореності несприятливим життєвим обставинам. Надія Мудра (1924–2013) – відома громадська діячка, політув’язнена сталінських таборів. Народилася у м. Коломиї Станіславівського воєводства (тепер Івано-Франківська область) в родині інтелігентів. У 1931–1934 рр. дівчина навчалася у польській школі м. Радома, де на той час проживала з...

читати далі

З нагоди Міжнародного дня музеїв громадське об’єднання NGO 17 – команда молодих дослідників, художників, креативних культурних менеджерів та журналістів, яка працює над створенням та популяризацією якісного культурно-мистецького контенту у Львові, – влаштує презентацію проекту «Звукова квадрографія міста».  За словами автора проекту Всеволода Садового, інноваційний метод фотограметрії, застосований в реалізації проекту, покликаний заохотити й зацікавити якнайширшу аудиторію до ознайомлення, вивчення, осмислення та участі в розвитку маловідомих об’єктів культурного спадку, а також медіа-висвітлення таких сторінок історії. Під час музейної презентації проекту звукової квадрографії перед глядачами розкриються невідомі горизонти, розгорнуться захопливі панорами львівських ландшафтів, що наповнюватимуть позитивними емоціями та надихатимуть на творчість....

читати далі