Кінолекторій
Комунікації та розширенню кола друзів музею чималою мірою сприяє і щонедільний кінолекторій, який дає змогу переглядати та обговорювати документальні фільми.
Кінозал обладнано у вестибулі другого поверху музею. Для цього придбали 100 крісел, екран, проектор, 4 звукові колонки, мікрофон та зовнішній накопичувач інформації для зберігання колекції фільмів. Для кінолекторію видрукувано поліграфічним способом афіші формату А-3, обговорення фільмів анонсують для ЗМІ.
За період із лютого 2010 р. до червня 2011 р. у кінолекторії обговорили понад 50 різноформатних стрічок
серпень
01.08 «УГКЦ: невідомий літопис», реж. Тарас Пастернак, Андрій Стаський
08.08 «Я пам’ятник собі», реж. Дмитро Тяжлов
15.08 «УПА: тактика боротьби», реж. Сергій Братішко, Ростислав Загорулько
22.08 «Живі», реж. Сергій Буковський
29.08 «Між Гітлером і Сталіним», реж. Святослав Новицький - до річниці початку Другої світової війни
вересень
05.09 „Дисиденти” – 6 серій. Реж. Олександр Фролов, Віктор Шкурін — до роковин загибелі у концтаборі 4 вересня 1985 р. Василя Стуса. Репрезентація проекту створення наступного етапу експозиції, присвяченої дисидентам.
12.09 „Останні лицарі” (Золоте стремено – історія українського війська). „УПА. Третя сила”. 2007 реж. Сергій Братішко, Віталій Загоруйко, — до річниці, коли перші рейди УПА пробилися в Західну Європу в 1947 р.
19.09 „Береза Картузька”, реж. Юрій Луговий. Про сучасний вигляд колишнього польського концтабору розповіли депутат Львівської облради Остап Козак та депутат Львівської міськради Андрій Хомицький.
26.09 „Друга світова війна: За зачиненими дверима”. 1-2 ч. х 52 хв., — до роковин першої радянської окупації Галичини перегляд та обговорення фільму про таємниці дипломатичних стосунків держав-учасниць антигітлерівської коаліції
жовтень
03.10 „Друга світова війна: За зачиненими дверима”. 3-4 ч. х 52 хв
10.10 „Друга світова війна: За зачиненими дверима”. 5-6 ч. х 52 хв
12.10 „Розповідь про УПА на Закерзонні: Вогонь і Зброя”
17.10. «Війна Мирослава Симчича» (2009) 00:45:16 –Реж.: Олександр Рябокрис . „Бій сотенного Кривоноса”, „Бандерівська столиця” (2008) : 00:25:10 -Реж: Сергій Цимбал -Березівська сотня Мирослава Симчича (Кривоноса), що входила до складу Карпатського куреню, стала головним героєм фільму. Про 85-літнього М. Симчича розповів Роман Мурій.
24.10 „Тріумф великого блефу” (Створеня ООН) – „Собор на крові”. Домовленість про створення ООН, де Україна буде представлена як цілісна республіка у складі СРСР, вибила козирі з рук українського Спротиву і знецінила національно-визвольний рух в очах світової політики, — до Міжнародного дня ООН.
31.10 „Спадщина Андрея Шептицького ”, реж. Тарас Пастернак, Андрій Стаський. – До роковин смерті Андрея Шептицького 01.11 .
листопад
07.11 „Народження великого блефу”, „Цукерки для коменданта”, „Одна доба незалежності” – „Собор на крові”
14.11 „Галицьке марево”, „Фальшиве золото вересня” – „Собор на крові”
21.11 „Політика доконаних фактів”, „Армія без держави” – „Собор на крові”
27.11. 2010 18.00. – Прем’єра вистави театру Студентського Братства львівських вишів пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933рр. „Казка”. Після вистави – перегляд документальних кінострічок про спеціальну зброю застосовану комуністичним режимом для упокорення українців – Голодомор.
28. 11 „Окрадена земля”, реж . Юрій Луговий. – До вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933рр.
грудень
05.12 – „Боротьба за народ”, „Альянси над прірвою” – „Собор на крові”. Реж. Ігор Кобрин
19.12 „Ужма”, реж. Олександр Рябокрис. Фільм про доктора фізико-математичних наук Ніну Вірченко( підпільне псевдо „Ужма”).
26.12 „Брати” – Голодомор очима галичан, реж. Тарас Каляндрук
29.12.2010— поздоровлення партнерів (установ і організацій) та друзів музею із Новим роком та Різдвом (вітальні листівки)
січень
09.01 „Заповіт Йосипа Сліпого”1-2 ч.
16.01 „Заповіт Йосипа Сліпого” 3-4 ч. реж. Олександр Коваль
23.01 (21 січня 1978 р на знак протесту проти комуністичного режиму та русифікації українського народу поряд з могилою Т.Шевченка вчинив акт самоспалення Олекса Гірник з Калуша) — Протестне обговорення прикладу антиукраїнської пропаганди — фільму„Убить в себе русского”. Розпочато кампанію формування громадської оцінки загрози національному інформаційному простору та збирання підписів з вимогою припинити поширення українськими телекомунікаціями антиукраїнського ідеологічного впливу.
30.01 В рамках Всеукраїнської акції „Памятай про Крути” – сюжети про крутянський бій, пісні про Крути, сучасна хроніка вшанувань та худ. фільм „Імена в мармурі” (Латвія-Фінляндія). Виступ волонтера Андрія Дедишина
Після демонстрації документальних короткометражок вітчизняних режисерів про героїв Крут, головною темою обговорення у програмі щонедільного музейного кінолекторію став художній фільм „Імена в мармурі («Nimed marmortahvlil»). Цю історичну драму до перегляду у «Тюрмі на Лонцького» запропонували молоді українські патріоти, які допомагають музею волонтерською працею та сприянням у проведенні Всеукраїнської акції «Пам’ятай про Крути». Герої Крут – 300 київських студентів, які брали участь у бою із 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути на 130-му кілометрі на північний-схід від Києва. Бій тривав 5 годин і особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Полеглих у цьому бою в березні перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі, тоді ж президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».
«Імена в мармурі» (Естонія -Фінляндія) – найвідоміший естонський фільм, що розповідає про боротьбу за здобуття незалежності. Події, які відбувалися в Україні у 1918 році майже синхронно проходили й в Естонії. Проте, коли у січні 1918 року на станції Крути проти переважаючих сил більшовиків виступили лише українські студенти, то на естонській станції Валга крім естонських гімназистів опинилися й фінські добровольці.Кінострічка про захисників незалежності, прем’єра якої відбулася1 листопада 2002 в Естонії та Фінляндії, здобула міжнародне визнання. Зокрема, 2003 року фільм став номінантом «Золотого дельфіна» міжнародного кінофестивалю «Festroia – Troia» (Португалія) та був включений Німецьким видавничим домом до переліку «100 найбільш захопливих кінофільмів світу».
«Імена в мармурі» – 14-місячна історія групи гімназистів, які 31 січня 1919 року взяли участь у легендарному бою під Валгою. Це історія про формування свідомості та характеру, почуттів та героїзму молодих людей, які насамперед прагнули сповнити свій обов’язок перед Батьківщиною. Режисер: Ельмо Ньюганен, оператор: Сергій Астахов.
.
лютий
06.02 „Володимир Стернюк: Служіння у підпіллі” Виступ реж. Тарас Пастернака із „Стар-ТБ” , професора ЛГАМ Аскольда Стернюка, автора книжки спогадів нас „Доля світами водила” Івана Мамчура.
13.02 „Відкритий лист світові”Лютий – місяць вшанування українських жінок-героїнь. Кіносильвети Ірини Сеник, Слави Стецько, Олени Теліги. Спогади Івана Мамчура про Ольгу Дучімінську і Ірину Сеник.
20.02 „Олена Степанів” – Виступ реж. Тараса Каляндрука та мистецтвознавця Олени Падовської.
Документальний телефільм «Олена Степанів» створив львівський режисер Тарас Каляндрук у циклі «Українські державники». Для некомерційного демонстрування фільм надала Львівська обласна державна телерадіокомпанія, якій належать авторські права на твір.
Фільмом та спомином про Олену Степанів відвідувачі музею вшанували пам’ять українських жінок-героїнь. Нагадаємо: з ініціативи Ліги українських жінок лютий обрано місяцем українських героїнь тому, що в ньому народилися чи трагічно пішли з життя українські жінки, які залишили після себе славний слід, не знищений тоталітарним комуно-більшовицьким режимом.
До таких найталановитіших і наймужніших дочок України належать письменниця Леся Українка, УСС-ка Ґандзя Дмитренко, яка поруч з хорунжою Оленою Степанів, хорунжою Софією Галечко, стрільцями Марією Якимович, Наталкою Гевко, Олею Когут, Юлією Скорубською, Марією Бачинською, Дарією Зілинською стала символом жіночої військової звитяги України. У цьому ж місяці пішли з життя славні українські патріотки Наталка Винників, Дарія Гнатківська, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич. Минулої неділі відвідувачі музею переглянули фільми про Славу Стецько, Ірину Сеник, а також поетку Олену Телігу, яка була замордована гестапівцями у лютому.
Демонстрація у кінолекторії Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» фільму «Олена Степанів» укотре актуалізує питання про створення у колишньому помешканні Ярослава Дашкевича та його матері Олени Степанів-Дашкевич меморіального музею. Адже іще на зорі Незалежності 1991 року було ухвалено створити у помешканні Олени Степанівни на вул. Козацькій 11-а у Львові меморіальний музей Січового Стрілецтва. У цьому будинку пройшли останні 7 років життя національної героїні, меморіальний музей якої мав постати за розпорядженням № 269 від 1992 року представника Президента України у Львівській області.
27.02 „Бій за гору Маківку” – Виступи реж. Любомира Горбача, заступника голови постійної депутатської комісії культури Львівської міськради Тарас Семущака.
Фільм «Бій за гору Маківку» у двох частинах виготовили члени товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» під керівництвом Любомира Горбача на вшанування 95-річчя переможного бою Легіону Українських Січових Стрільців над російськими окупантами під час Першої світової війни навесні 1915 року.
«Ідею фільму ми виношували ще від 1989 року, коли формували організацію СНУМ біля підніжжя гори Маківка. Представники «Пам’яті» приїжджали щороку, а наприкінці 2009 року довідавшись про президентський указ «Про заходи з відзначення, всебічного вивчення та об’єктивного висвітлення діяльності Українських Січових Стрільців», вирішили втілити задум фільму. Планували, щоб це буде документальний фільм, але так захопились зйомками, що вийшов документально-художній», – розповів на прем’єрі головний режисер і сценарист кінострічки Любомир Горбач.
Зйомки відбувалися у вихідні від першої половині лютого до 1 травня 2010 року. Фільмували на місцях, де відбулись бої 1915 року: села Головецько, Тухля, Риків. У кінострічці задіяно 80 аматорів. Влада ніяк не долучилася до створення цього фільму, усе товариство «Пам’ять» робило своїми силами і власним коштом, головними меценатами виступили такі члени товариства, як Володимир Правосудов і Михайло Дмитрів. Режисерами-постановниками – Любомир Горбач і Андрій Турянський. А науковим консультантом – історик Андрій Козицький.
Битва на Маківці стала першим серйозним успіхом стрілецької зброї та стрілецького духу. Численні вітання з цієї нагоди на адресу стрілецтва надходили від усіх прошарків українського суспільства, громадських організацій, політичних партій. Своє захоплення боротьбою Українських Січових Стрільців висловили новопостала Загальна Українська Рада (ЗУР) та Українська Бойова Управа. Зокрема, остання у своєму привітанні від 17 травня 1915 р. відзначала: «…з костей і крови, з ран і терпіння стрілецького виростає нова Україна – Україна діла і боротьби! Своїми воєнними подвигами Ви воскресили славну минувшину українського оружжя, Ви стали основниками нової доби історії України, в якій Україна повертає на давній шлях оружної боротьби за свою самостійність.» У кровопролитних боях за Маківку полягло 42 січових стрільців, 76 було поранено і 35 потрапили в полон.
березень
06.03 „Нескорений” — Роман Шухевич (реж. Олесь Янчук). Виступи члена товариства „Пам’ять” Олександра Василюка та реферат психолога Василя Пелешка про цілі та засади ведення інформаційних воєн.
На вшанування 61-ої річниці героїчної загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича Олександр Василюк розповів про Музей Романа Шухевича у Білогорщі та заходи в ньому, що відбулися 5 березня. Музею, який діє у Білогорщі від 2001 року в будинку, де була остання конспіративна квартира Романа Шухевича і де він 5 березня 1950 р. прийняв останній нерівний бій із військами НКВС, містить цікаві експонати й має не менш цікаве громадське життя. Цей музей є частиною маршруту місцями УПА, пов’язаними із Романом Шухевичем, до якого також входять конспіративні квартири у селах Грімне та Княгиничі.
13.03 „Мій Шевченко” – 2001 -проект Юрія Макарова на „1+1” 4 частини Х 27 хв.
20.03 „Гра долі”, реж. Василь Вітер. — До уродин гетьмана Івана Мазепи
27.03 „Той, що пробудив Кам'яну державу”, реж. Володимир Онищенко. -До річниці загибелі Вячеслава Чорновола.
