У неділю,13 листопада о 13.00 у музеї відбудеться творча зустріч із авторкою і виконавицею власних пісень, письменницею з Тернополя Лесею Романчук та презентація її нового роману „Лицарі любові і надії”.

Український „Архіпелаг ГУЛАГ” — саме так можна було б назвати нову книгу відомої сучасної письменниці Лесі Романчук „Лицарі любові і надії”. В цьому унікальному романі з всеохоплюючою, іноді страхітливою, правдивістю змальовано важкі життєві дороги політв'язнів сталінських таборів в далекому безжальному до самої суті людськості Сибірі. На сторінках своєї монументальної праці авторка майстерно виплітає мереживо понівечених доль представників різних народів поневолених комуністичним режимом.

В кривавому череві репресивної машини зазнають невимовних страждань представники інакомислячої інтелігенції – письменники, артисти, священнослужителі Української греко-католицької церкви та інших конфесій, кращі сини і доньки українського народу та інших національностей, що самовіддано, до останньої краплі крові боролися за волю нашої держави в рядах Української Повстанської Армії. «Князі церкви» є тими незламними Лицарями Духовності Віри та Надії серед жахіть сибірських таборів: катувань, голоду, холоду. Священики мужньо несуть свій хрест, вмираючи за Віру в Господа, проповідують Святі Істини, служать святу Літургію навіть в найжорстокіших умовах Воркутинських шахт.

Визначальною особливістю цього літературного шедевру є його масштабність та документальність. Це перша в Україні книга, де кожна розповідь про понівечені життя персонажів ґрунтується на реальних документах та фактах.

Особливо прискіпливі, налаштовані скептично чи, можливо, вороже читачі, яким можуть видатися перебільшеними криваві картини Кенгірського повстання, матимуть можливість переглянути список використаних джерел, які авторка, завбачливо, подає в кінці своєї книги. А документальні, загальновизнані фактичні свідчення учасників Кенгірського повстання закарбувалися навіки на скрижалях української історії, та народної пам’яті, незважаючи на їх постійне замовчування чи суперечливе трактування в сумних реаліях сучасності.

„Роман «Лицарі любові і надії» вже став непересічним, надзвичайно вагомим явищем сучасного літературного українського процесу саме завдяки правдивості та документальності оповіді. Цю літературну працю справедливо називають «підручником патріотичного виховання», — зазначає Ігор Зінчук.

 

Довідка

Романчук Леся Іванівна народилася 28 липня 1955 року в Магаданській області в сім’ї політв’язнів.

Батько, Іван Романчук, (народився у 1922 році, помер у 1972 р.), член ОУН, після того, як у 1939 році Червона Армія перейшла Збруч, створив у Чортківській гімназії (Тернопільська область) групу спротиву комуністичному режиму, куди увійшло 8 гімназистів. 9 вересня 1940 року був заарештований зі зброєю, але, як неповнолітній, отримав “м’яке” покарання, був засуджений на 10 років позбавлення волі і 5 – заслання, термін відбував у Магаданській обл.

Мати, Лідія Романчук (Ясень), 1926 року народження, народилася у с.Дермань Рівненської обл., була зв’язковою та медсестрою УПА, псевдо “Орися”, заарештована у 1944 році, засуджена на 15 років каторжних робіт і 5 років заслання. Після смерті Сталіна у 1953 році батьки були звільнені, та залишалися на засланні у Магаданській області.

Після закінчення терміну заслання у 1963 році сім’я переїхала в Україну, до м. Тернополя. Леся Романчук із золотою медаллю закінчила середню школу № 1 у м. Тернополі, із відзнакою – у 1979 році Тернопільський медичний інститут. 15 років працювала викладачем Кременецького, потім Чортківського медичного училища, з 1994 року працює на кафедрі акушерства та гінекології Тернопільського державного медичного університету.У 1998 році захистила дисертацію на тему “Профілактика післяпологових запальних захворювань у породіль з анемією”, кандидат медичних наук, із 2005 року – доцент. Співавтор 7 підручників з акушерства та гінекології для студентів вищих медичних навчальних закладів українською, російською та англійською мовами: “Акушерство” (360 ст.) для фельдшерів та акушерок (1998 р.), “Гінекологія” (320 ст.) для фельдшерів та акушерок (1998 р.), “Гінекологія” (520 ст.), для студентів вищих медичних навчальних закладів, 1999 рік, “Медсестринство в акушерстві” (280 ст) – 2000 р., “Медсестринство в гінекології” (302 ст.) – 2000 р., “Gynecology” (480 ст.) англ. мовою – 2003 р., усі підручники видані у видавництві “Укрмедкнига” Тернопільського медичного університету, а також розділ “Запальні захворювання” (70 ст.) у підручнику “Гінекологія” за ред. акад. В.І.Грищенка (м.Харків). “Гінекологія” – “Підручники і посібники”, 2006. “Акушерство” – Підручники і посібники, 2008.

Леся Романчук член Національної Спілки письменників України з 1999 року. Авторка 6 збірок поезій – “Синьооке диво (1995), “Тобі” (“Лілея”, 1996), “Жінка з гітарою (1997), “Слово честі” (“Горлиця”, 1998), “Над світом і собою” (“Джура”, 2003), “Танок пера на обрії світанку” (“Джура”, 2005), українського бестселера “Не залишай…” у 8-ми книгах (“Джура”, 2001—2004), загальний обсяг – 2500 стор., романів “Граvitaція” у 4-х книгах (“Навчальна книга – Богдан”, 2004—2005) – 788 ст., “Чотири дороги назустріч” у 9-ти. Роман “Не залишай” перекладений російською мовою.