Тюрма на Лонцького

Із сумом повідомляємо, що 25 січня 2012 року у Коломиї помер Дмитро Гриньків. Похорон відбудеться 27 січня в Коломиї. Відомий на Прикарпатті поет, прозаїк, журналіст, політв'язень та громадський діяч пішов з життя на 64-му році. Смерть настала у кареті швидкої допомоги. Причина — хворе серце. ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ (нар. 11.06.1948, с. Марківка Печеніжинсько-го (нині Коломийського) р-ну Івано-Франківської обл. – п. 25.01.2012, м. Коломия). Засновник Спілки Української Молоді Галичини, член Української Гельсінкської Спілки (УГС), журналіст, письменник. З селянської родини, причетної до національно-визвольного руху. На формування світогляду впливали родинні перекази, а також мати однокласника Романа ЧУПРЕЯ Гафія Луцак, яка бесідувала з молодими людьми,...

29 січня о 13.00 у приміщенні Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відбудеться акція, приурочена до 40-річчя масових арештів представників української інтелігенції, які були фігурантами оперативних розробок радянської репресивної спецслужби, об'єднаних засекреченою справою "Блок". Мистецький проект, зініційований громадською діячкою і виконавицею авторських пісень Наталкою Криничанкою, об’єднає художню інсталяцію, виставку одного раритету із фондів музею-меморіалу (машинопис збірки Василя Стуса „Зимові дерева”, зберігання якої інкримінували в’язням сумління), відеоряд із фрагментів документальних фільмів про Василя Стуса й рецитацію його поезій, музику В.А. Моцарта та Д.Шостаковича у виконанні львівського струнного квартету «Phoenix String Quartet» під керівництвом Миколи Гав’юка. У «Стусівських читаннях» візьмуть...

26 січня в актовій залі Музею етнографії (Львів, просп. Свободи, 15) о 17:00 відбудеться презентація книги історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху, завідувача відділу «Інститут дослідів Волині» рівненського обласного краєзнавчого музею Ігоря Марчука «Сотник УПА Петро Гудзоватий», що вийшла друком у видавництві «Літопис УПА». Сотник Петро Гудзоватий — «Очеретенко», пройшовши ґрунтовний вишкіл у Дружинах українських націоналістів під керівництвом Романа Шухевича, долучився на початку 1943 року до творення Української повстанської армії. Як військовий фахівець-інструктор створював та вишколював перші сотні та чоти повстанців на Поліссі. Далі за наказом Головної команди УПА йому було доручено діяти на найбільш відповідальному...

Виставка трьох фотохудожників — харків’янина Володимира Оглобліна, жителя Черкас Володимира Манькути та жителя російського Магадана Андрія Ларіонова в кольорових великоформатних світлинах, мапах, цитатах із історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено зокрема й на Колимі. Відеорепортаж з відкриття...

Україна змінює архівне законодавство. Попри очікування експертів, доступнішими документи не стануть. Ба більше — значну частину свідчень про злочини тоталітарного режиму можуть просто знищити. Мешканець Херсона, історик Павло Подобєд уже декілька місяців намагається дізнатися про долю свого родича, якого ще 1956 року розстріляли в тюрмі в Кривому Розі. Однак замість правди наштовхується на бюрократичні відписки. Нещодавно почав цікавитися своїм родоводом.  Зокрема, мене зацікавила доля рідного дядька мого дідуся, якого з родиною виселили в Архангельську область. Мені надіслали довідку лише з Дніпропетровського архіву, в ній була загальна інформація про кримінальну справу на...

Історики розповіли: українські політв’язні стали тими, хто врешті розвалив імперію ГУЛАГ. Те, що залишилося сьогодні від покинутих сталінських концтаборів на Колимі та якою їх була історія — в унікальному фотопроекті В. Оглобліна, В. Манькути та А. Ларіонова «Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/«Аляска»», що експонується в Національному музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові від 17 січня до 17 лютого 2012 року. «Символічно, що ці залишки ніхто не прибирав. Вони і далі на місці, не лише нагадуючи про себе, а наче готові приступити до виконання своїх обов’язків. Відступаючи, гітлерівські війська знищували найменші сліди своїх...

16 січня у Львові відбулося обговорення книги «Історія з грифом «Секретно» екс-голови архіву СБУ, історика Володимира В’ятровича. Книгу вперше було представлено у вересні 2011 року на львівському Форумі видавців. З того часу її встигли перечитати і зустріч цього разу мала на меті обговорення текстів із автором видання. До книги увійшли статті автора для однойменного проекту ТСН в мережі Інтернет, куди В’ятрович дописував з 2010 року. Окрім виданих публікацій, на сайті уже є й нові, що висвітлюють невідомі раніше секрети української історії. Їх автор планує упорядкувати у наступній книзі із серії «Історія з грифом...

Великі погроми планували в Кремлі. Вони були «всесоюзними». Але найзасекреченіша республіка в тому плані мала особливий привілей. Україна була наче експериментальним полігоном для терористичної політики Кремля. Удар готували на найвищому рівні. Замінено перших осіб в УРСР. На місце першого секретаря ЦК П. Шелеста поставлено В. Щербицького. На місце генерала КДБ Нікітченка прислано генерала КДБ Федорчука. Звільнені діячі були цілком надійними, готовими виконати будь-який наказ Комуністичної партії. Але у ЦК КПРС був критерій сусловської запеклості й жорстокості. Вона, звісно, межувала з дурістю. Заплановано агресивну операцію під кодовою назвою «Блок». В Україні поставлено під...

Автор отримав премію імені Василя Стуса за цю працю. Тижневик «Коментарі» назвав «Історію з грифом "Секретно"» бестселером листопада, того ж місяця книга була третьою за рейтингом продажів у книгарні «Є». У грудні вийшов другий наклад видання. На презентації ви матимете унікальну можливість зустрітися з автором та ще живими героям книги — фігурантами колись таємних справ радянської спецслужби. Чому зраджували і чи зраджували? Чому ставали героями і чи справді були ними? Чому «всесильний КГБ» не втримав влади? Відповіді на ці питання десятиліттями ховали під грифами «Секретно». Сьогодні ж Володимир В’ятрович, який розсекретив архіви КГБ,...

Історики здивовані, чому, взявшись за зміни до архівного законодавства, парламентарі не розглянули питання доступу до архівів. Науковці наполягають на законодавчому закріплені відкритості радянських архівів і побоюються, що Рада створює механізми, які можуть спричинити знищення документів. Вчора у першому читанні Верховна Рада України проголосувала зміни до Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”. Загалом позитивно оцінюючи спробу законодавця підійти до змін далекого від вимог сучасності закону, історики надзвичайно стурбовані тим, що найважливішу частину – питання доступу до архівів оминули. “Закон про Національний архівний фонд містить абсолютно застарілу і невиправдану норму, яка дозволяє обмежити...