Події

Виставка трьох фотохудожників — харків’янина Володимира Оглобліна, жителя Черкас Володимира Манькути та жителя російського Магадана Андрія Ларіонова в кольорових великоформатних світлинах, мапах, цитатах із історичних документів і літературних творів, а також авторських коментарях розповідає про систему сталінських концтаборів, чимало з яких було зосереджено зокрема й на Колимі. Відеорепортаж з відкриття...

читати далі

Україна змінює архівне законодавство. Попри очікування експертів, доступнішими документи не стануть. Ба більше — значну частину свідчень про злочини тоталітарного режиму можуть просто знищити. Мешканець Херсона, історик Павло Подобєд уже декілька місяців намагається дізнатися про долю свого родича, якого ще 1956 року розстріляли в тюрмі в Кривому Розі. Однак замість правди наштовхується на бюрократичні відписки. Нещодавно почав цікавитися своїм родоводом.  Зокрема, мене зацікавила доля рідного дядька мого дідуся, якого з родиною виселили в Архангельську область. Мені надіслали довідку лише з Дніпропетровського архіву, в ній була загальна інформація про кримінальну справу на...

читати далі

Історики розповіли: українські політв’язні стали тими, хто врешті розвалив імперію ГУЛАГ. Те, що залишилося сьогодні від покинутих сталінських концтаборів на Колимі та якою їх була історія — в унікальному фотопроекті В. Оглобліна, В. Манькути та А. Ларіонова «Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/«Аляска»», що експонується в Національному музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові від 17 січня до 17 лютого 2012 року. «Символічно, що ці залишки ніхто не прибирав. Вони і далі на місці, не лише нагадуючи про себе, а наче готові приступити до виконання своїх обов’язків. Відступаючи, гітлерівські війська знищували найменші сліди своїх...

читати далі

16 січня у Львові відбулося обговорення книги «Історія з грифом «Секретно» екс-голови архіву СБУ, історика Володимира В’ятровича. Книгу вперше було представлено у вересні 2011 року на львівському Форумі видавців. З того часу її встигли перечитати і зустріч цього разу мала на меті обговорення текстів із автором видання. До книги увійшли статті автора для однойменного проекту ТСН в мережі Інтернет, куди В’ятрович дописував з 2010 року. Окрім виданих публікацій, на сайті уже є й нові, що висвітлюють невідомі раніше секрети української історії. Їх автор планує упорядкувати у наступній книзі із серії «Історія з грифом...

читати далі

Великі погроми планували в Кремлі. Вони були «всесоюзними». Але найзасекреченіша республіка в тому плані мала особливий привілей. Україна була наче експериментальним полігоном для терористичної політики Кремля. Удар готували на найвищому рівні. Замінено перших осіб в УРСР. На місце першого секретаря ЦК П. Шелеста поставлено В. Щербицького. На місце генерала КДБ Нікітченка прислано генерала КДБ Федорчука. Звільнені діячі були цілком надійними, готовими виконати будь-який наказ Комуністичної партії. Але у ЦК КПРС був критерій сусловської запеклості й жорстокості. Вона, звісно, межувала з дурістю. Заплановано агресивну операцію під кодовою назвою «Блок». В Україні поставлено під...

читати далі

Автор отримав премію імені Василя Стуса за цю працю. Тижневик «Коментарі» назвав «Історію з грифом "Секретно"» бестселером листопада, того ж місяця книга була третьою за рейтингом продажів у книгарні «Є». У грудні вийшов другий наклад видання. На презентації ви матимете унікальну можливість зустрітися з автором та ще живими героям книги — фігурантами колись таємних справ радянської спецслужби. Чому зраджували і чи зраджували? Чому ставали героями і чи справді були ними? Чому «всесильний КГБ» не втримав влади? Відповіді на ці питання десятиліттями ховали під грифами «Секретно». Сьогодні ж Володимир В’ятрович, який розсекретив архіви КГБ,...

читати далі

Історики здивовані, чому, взявшись за зміни до архівного законодавства, парламентарі не розглянули питання доступу до архівів. Науковці наполягають на законодавчому закріплені відкритості радянських архівів і побоюються, що Рада створює механізми, які можуть спричинити знищення документів. Вчора у першому читанні Верховна Рада України проголосувала зміни до Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи”. Загалом позитивно оцінюючи спробу законодавця підійти до змін далекого від вимог сучасності закону, історики надзвичайно стурбовані тим, що найважливішу частину – питання доступу до архівів оминули. “Закон про Національний архівний фонд містить абсолютно застарілу і невиправдану норму, яка дозволяє обмежити...

читати далі

Верховна Рада має намір удосконалити закон "Про національний архівний фонд та архівні установи". За  внесення змін до цього закону в першому читанні проголосував 261 депутат з 389, зареєстрованих у залі засідань у вівторок. Зокрема, законопроект пропонує ввести норму, згідно з якою забороняється вилучати з національного архівного фонду конфіденційні документи або з таємною інформацією, яка міститься у них, виходячи з політичних чи ідеологічних міркувань, а також будь-які документи, створені до 1946 року. "Зараз у нас існують кілька законів, які можна вільно використовувати працівникам архівів. Маю на увазі "Закон про інформацію", закон "Про національний архівний...

читати далі

40 років тому Україною прокотилися масові арешти молодої української інтелігенції: 12 січня 1972 року КГБ в рамках операції “Блок” розпочав хвилю репресій, яка мала поставити крапку у існуванні руху опору в Україні. Щороку на Святі Різдвяних Василів кияни згадують Василів – Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні та проходить вручення премії імені Василя Стуса. У 2012 році премія імені Стуса буде вручена: правозахисникові й видавцеві Євгенові Захарову з Харкова, який представить третю частину «Міжнародного біографічного словника дисидентів. Україна»; історику зі Львова Володимиру В΄ятровичу за книжку «Історія з грифом "Секретно"»; поетесі з Києва Ірині Жиленко...

читати далі

Представники науково-популярного журналу  та однойменного українського веб-порталу „Музейний простір” Владислав Піоро і Анастасія Чередниченко відвідали Національний музей–меморіал жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького” у перший робочий день 2012 року. Голова правління Українського центру розвитку музейної справи Владислав Піоро разом із своїми супутницями залишились глибоко враженими від побаченого у „Тюрмі на Лонцького”, де прослухали екскурсію і зустрілися із директором музею Русланом Забілим. „Ми вперше у цьому музеї, що розповідає про трагічні події нашої історії. Як відвідувачі ми пережили справжнє емоційне потрясіння від екскурсії. А як колеги – запропонували партнерство й допомогу у тих кроках, що їх робить молодий музейний колектив” сказав Владислав Піоро. Олена...

читати далі