Тюрма на Лонцького

У серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля арештів української інтелігенції-шістдесятників. Серед них 4 вересня 1965 р. у Феодосії був арештований 47-річний раніше суджений за «контрреволюційну пропаганду» вчитель, письменник Михайло Масютко. Про свій арешт та ув’язнення згодом, після виходу на волю, він напише книгу-спогад «В полоні зла» (розпочав 6.10.1973 р. ) Під час слідства Михайло Масютко перебував у слідчому ізоляторі львівського обласного відділення КДБ при Раді Міністрів УРСР, відомому в народі як «тюрма на Лонцького». Перебуванню тут присвячено значну частину книжки. М. Масютко назавжди задокументував перипетії слідства, в’язничний побут, в’язничний інтер’єр та екстер’єр, свої рефлексії та багато інших важливих елементів функціонування тюрми...

Аллі Горській сьогодні було б 90 років. Із 1962 проводила громадську діяльність у клубі творчої молоді "Сучасник". Брала участь у виявленні місць поховань розстріляних органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, у Биківні. 1964 у співавторстві з Опанасом Заливахою, Л.Семикіною, Г.Севрук створила вітраж "Тарас Шевченко" у фойє червоного корпусу Київського університету який знищили за розпорядженням секретаря міськкому КПУ. Від 1965 брала активну участь у дисидентському русі, подавала листи-протести до органів державної безпеки, виїздила на політичні суди, надавала моральну та матеріальну допомогу політв'язням. 1968 підписала "Лист-протест 139" проти порушень Конституції СРСР на політичних судах. Убита в м. Васильків з політичних мотивів. Похована у Києві. Світла пам'ять прекрасній Аллі Горській...

4 вересня 2019 року наукова співробітниця Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська взяла участь у Міжнародній конференції «Подолання політичних репресій заради миру і прав людини». У своїй доповіді «Жіночі постаті українського дисидентського руху: Ірина Калинець» дослідниця через призму життєвого шляху активної громадської діячки, учасниці правозахисного руху, поетеси-шістдесятниці розповіла про боротьбу за права людини в радянській державі. За свою активну правозахисну, культурницьку, просвітницьку діяльність, а також творчість Ірина Калинець сама стала жертвою брєжнєвських політичних репресій. У 1972 р. її засудили до 6 років ув’язнення в мордовських таборах і трьох років заслання. Однак це, а також переслідування, часті звільнення з роботи, неможливість працевлаштуватися...

Серед чималої колекції тюремних й табірних вишивок Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є ще неекспонований раніше альбом, що належав українській політув’язненій Софії Мих-Чорненькій. Цей альбом минулоріч подарували музеєві родичі цієї жінки. Багато колишніх політв’язнів-жінок зберегли  такі альбоми із таборів та заслань, як пам’ятку про товаришок у нещасті та тодішні переживання від розлуки з рідними і надію на звільнення. Софія Мих назвала свій альбом «пам’ятником». На титульному аркуші, прикрашеному малюнком із синіх квітів, вона написала «Пам’ятник! Посвячую дорогеньким родичам! Воркута, 7.VI.-54 р.»[1] Як свідчить племінниця Софії Мих-Чорненької Марія Жук, через чотири роки після арешту Софії  усю її родину – батьків Дмитра та Катерину, а...

17 липня відомому українському шістдесятнику, правозахиснику, історику, політв’язню, громадському діячеві Іванові Гелю виповнилося б 82 роки. Експонатом липня Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» є вишиванка, яку в далекі 1970-ті роки Івану Гелю під час його перебування в ув’язненні вишила дружина Марія. Сорочка прикрашена яскравим та колоритним орнаментом, характерним для  космацької вишиванки. Основними кольорами хрестикової вишивки є насичені оранжевий, жовтий, менше зелений кольори, на інтенсивність яких не вплинув навіть час. Іван Гель любив вишивані сорочки. В його колекції їх було декілька. Вдягаючи їх він підкреслював свою українську ідентичність та відданість справі незалежності. Саме цю вишиванку він не раз одягав після повернення з ув’язнення та заслання...

25 – 26 червня 2019 р. науковий співробітник Національного музею- меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Віктор Сеницький взяв участь у міжнародній науко конференції «Людина і техніка у визначних битвах світових воєн ХХ століття». Організаторами конференції були Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Україна) та Жешувський університет (Республіка Польща). У своїй доповіді «Наказ № 41 як джерело для вивчення німецьких антиповстанських заходів» дослідник розповів про наказ № 41, розкрив плани німецьких окупантів щодо знищення сил повстанців на території Волині в червні 1943 р. Дане дослідження було побудоване на поступового розборі та аналізі наказу № 41. Антиповстанська боротьба німецьких окупантів...

Цьогоріч фондова колекція Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим унікальним експонатом – фотокарткою, на якій зафіксовано злочин радянського режиму проти людяності, здійснений в червні 1941 року. Фотографія зроблена на початку липня 1941  р. після відступу «перших совєтів», коли за рішенням нацистської окупаційної адміністрації жителі Львова отримали дозвіл відшукати та похоронити своїх замордованих НКВД родичів та близьких. На невеликій за розмірами чорно-білій фотографії (5,5х8,4 см) зафіксовано факт ексгумації та ідентифікації тіл замордованих НКВД в’язнів на подвір’ї тюрми «на Лонцького». Артефакт передала львів’янка Ярослава Мелех – внучати племінниця Василя Беня, воїна, дипломата, громадського діяча та педагога, який загинув у сумнозвісній тюрмі «на Лонцького»  наприкінці...

«РОЗСТРІЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧЕРЕШНЕВИХ ДНІВ» - цей рядок із вірша сучасної української поетеси, перекладачки, сценаристки й режисери Юлії Курташ-Карп дав назву однойменному літературно-мистецькому дійству інспірованому мисткинею, яке відбулося у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» 21 червня. Дійство приурочили до 78-х роковин масових розстрілів політв’язнів у тюрмах Західної України, що їх вчинили карально-репресивні органи Радянського союзу наприкінці червня 1941 року. Вечір-реквієм усі присутні розпочали спільною молитвою біля музейної стели пам’яті, де вкзазані імена й прізвища загиблих у розстрільний тиждень 22-28 червня 1941 року. Панахиду за жертвами комуністичних репресій відслужили отець Всеволод та брат Роман – капелани Центру війського капеланства УГКЦ із гарнізонного храму Петра...

«Дні свободи та єднання: повстання у Кенгірському таборі». До 65-х роковин із дня придушення повстання в Кенгірському таборі системи Гулаг, 26 червня  (середа) о 16.00 в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться показ трисерійного документального фільму «Кенгірське повстання: 40 днів свободи». Коментуючи демонстрацію фільму наукова співробітниця музею Олександра Чура розкаже про причини та розповість про перебіг спротиву політичних засуджених у сталінських концтаборах улітку 1954 року, як знаку кризи  радянської тоталітарної системи. Дослідниця проаналізує вимоги в’язнів та реакцію табірної адміністрації. Нагадає про жорстокий силовий спосіб придушення Кенгірського повстання за допомогою танків.  Кенгірське повстання спровокувало зміни в пенітенціарній системі СРСР,  яка була у кризовому...

П"ятниця, 21 червня, 19.00 Національний музей меморіал "Тюрма на Лонцького" Львів, вул. С.Бандери, 1 ( вхід з вул. К. Брюллова) До 78-х роковин масових розстрілів політв"язнів у тюрмах Західної України карально-репресивними органами Радянського Союзу наприкінці червня 1941 року  Літературно-мистецьке дійство "Розстрільний тиждень черешневих днів"   Авторка і режисерка - поетеса Юлія Курташ-Карп За участю Наталки Криничанки (гітара, вокал),  Олександра Василюка та історичних реконструкторів із Товариства пошуку жертв війни "Пам"ять", виконавців інструментальної музики та хореографічних композицій Вхід вільний!...