Тюрма на Лонцького

До дня захисника України запрошуємо до спільного заходу Служби зовнішньої розвідки України та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»: передавання розшифрованого тексту унікального документу українських підпільників. 8 жовтня 2020 року (четвер) о 14.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у Львові відбудеться передача Службою зовнішньої розвідки України дешифрованого тексту унікального документу українського визвольного руху – Акту вінчання подружжя з Прикарпаття Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. У заході візьмуть участь: - Руслан Забілий, директор музею; - Олександр Скрипник, дослідник історії спецслужб, працівник Служби зовнішньої розвідки України; - близькі родичі Григорія Вацеби і Марії Бабінчук. Присутні матимуть змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками...

Революція на граніті — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською радянською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні (тодішній УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту: недопущення підписання нового союзного договору; перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року; повернення на територію УРСР українських солдатів, а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки; націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ; відставка голови Ради...

"Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів." Іван Дзюба Пам'ятаємо......

27 вересня 2020 року у рамках Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia у Національному Музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” відбулася розмова з Андрієм Павлишиним, перекладачем, публіцистом та публічним інтелектуалом про постать Станіслава Вінценза. Станіслав Вінценз був дуже цікавою фігурою — закоханий водночас у античну культуру і в Гуцульщину, яка стала тлом і центральним образом його тетралогії “На високій полонині”. Втім, ці прив’язаності, як і загалом біографія Станіслава Вінценза, були тільки тлом до головної теми розмови — книги спогадів С. Вінценза “Діалоги з совєтами”. Свою книгу С. Вінценз писав після Другої Світової війни, у еміграції. У ній він відтворив та осмислив свій досвід у...

14 вересня 2020 р. минає тридцять років від дня демонтажу львівського пам’ятника Володимиру Леніну. Перша спроба «увіковічнити» його постать на окупованих українських землях була ще у 1941 р., однак, Друга світова війна перекреслила ці плани. Він був зведений у 1952 р. скульптором Сергієм Меркуровим. Розташований на однойменному проспекті у центрі міста, цей пам’ятник був частиною монументальної пропаганди комуністичного режиму. Для радянських лідерів авторитет «вождя світового пролетаріату» був до сакральності незаперечним, а вшанування його імені стало невід’ємною частиною радянського ідеологічного вчення усього періоду існування СРСР. Проте, у другій половині 80-х рр. ХХ ст., під впливом політики перебудови та гласності, громадськість дізналась та відкрито...

17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації . Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами, що розв’язали Другу світову війну....

13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». [caption id="attachment_7276" align="aligncenter" width="200"] Ірина Єзерська[/caption] Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та обставини смерті ще й досі овіяні безліччю таємниць...

Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона відправила сотні тисяч людей на “спецпоселення”, ув’язнила науку у “шарашках”, системно...

Табірними наглядачами знищено збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв'язнів поета, була наклепом. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця. Смерть поета приховувалась радянською владою...

У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів'ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту Молотова – Ріббентропа, відступили згодом за річку Сян, а наше місто натомість окупувала...