Події

Табірними наглядачами знищено збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв'язнів поета, була наклепом. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця. Смерть поета приховувалась радянською владою...

читати далі

У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів'ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту Молотова – Ріббентропа, відступили згодом за річку Сян, а наше місто натомість окупувала...

читати далі

До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час арешту Магора А. Г. та Стришовської А. Д., про що свідчить...

читати далі

ВАЖЛИВО!

У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін. In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 - http://covid19.com.ua.  ...

читати далі

Колектив Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені  зоря  сіяла  нині  вранці, устромлена  в  вікно.  І  благодать  - така  ясна  лягла  мені  на  душу сумиренну,  що  я  збагнув  нарешті: ота  зоря  -  то  тільки  скалок  болю, що  вічністю  протятий,  мов  огнем. Ота  зоря  -  вістунка  твого  шляху, хреста  і  долі,  ніби  вічна  мати, вивищена  до  неба  (од  землі на  відстань  справедливості),  прощає тобі  хвилину  розпачу,  дає наснагу  віри,  що  далекий  всесвіт почув  твій  тьмяний  клич,  але  ознався прихованим  бажанням  співчуття та  іскрою  високох  незгоди: бо  жити  -  то  не  є  долання  меж, а  навикання  і  самособою- наповнення.  Лиш  мати  -  вміє  жити, аби  світитися,  немов  зоря. Василь Стус Експозиція музею...

читати далі

У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху,  політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року.   Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху шістдесятників Ірини Калинець. Перший з них – рукописний – датований 29.VI.1978 р. –...

читати далі

[caption id="attachment_7228" align="alignleft" width="258"] Галина Дидик "Анна"Цієї п’ятниці, 20 грудня, 15.00[/caption] Запрошуємо прийти до Національного музею- меморіалу «Тюрма на Лонцького» цієї п'ятниці, 20 грудня о 15.00 З ініціативи Ліги українських жінок відбудеться вечір пам’яті незабутньої української підпільниці «Анни», зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича. У програмі заходу: слово про героїчний чин підпільниці, слайд-шоу, фрагменти з фільмів, виступ дуету Наталії Баховської та Федора Гольця з хору «Нескорені», поезія у виконанні Любові Шумської. Життя Галини Дидик – приклад неперевершеної стійкості й відваги в боротьбі за волю України. Несхитна патріотка доклалася до розбудови нелегальної повстанської мережі та медичних частин УЧХ. Була до останніх хвилин життя Рома...

читати далі

Центр Досліджень Визвольного Руху спільно з Національний музей "Тюрма на Лонцького" запрошують студентів та аспірантів до участі у науковому семінарі по роботі з архівними джерелами для написання наукових робіт. «Відкриті архіви для молодих науковців» 10 грудня 2019 р. м. Львів, вул. С. Бандери, 1 Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами, а також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху. Молоді науковці матимуть змогу під час практичних сесій поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією нещодавно знайдених...

читати далі

У фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» нещодавно надійшов портрет греко-католицького священика отця Володимира Галайчука. Він, як капелан армії ЗУНР, брав участь в поході на Велику Україну для боротьби з більшовиками. Помер в «чотирикутнику смерті» від плямистого тифу, епідемія якого скосила багатьох українських воїнів у 1919 р. Отець Володимир Галайчук був одружений із Наталією  Горалевич, донькою греко-католицького священика, відомого громадського діяча  Лева Горалевича – багатолітнього пароха с. Угерсько. Під час його служіння в Угерську було збудовано велику муровану церкву.   Разом з тим отець Лев був заступником Остапа Нижанківського, директора стрийського «Маслосоюзу». Помер, втративши здоров’я в польській в’язниці,  60-річним в 1920 р....

читати далі

«Голод-33»

 22 листопада  (п'ятниця) о 16.00  до роковин Голодомору у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться вшанування пам'яті жертв Голодомору — Геноциду 1932—1933 рр. в Україні. У програмі скорботного заходу: 16. 00 Панахида за жертвами Голодомору спільно із Центром військового капеланства УГКЦ 16.15 Запалення свічок пам'яті, хвилина мовчання 16. 20 Перегляд фільму «Голод-33» — кінорежисера Олеся Янчука за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь» — перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України — штучний голод 1932-1933-х років. Запрошуємо львів'ян та гостей міста приєднатись...

читати далі