25 жовтня 2012 року. Київ, Інститут національної пам'яті

Особливості практик вшанування пам'яті та їх вплив на формування моральних цінностей у музеї, розташованому в колишній в'язниці НКВД та Гестапо, стали предметом наукової дискусії на конференції в Інституті національної пам'яті.

В Києві пройшла, організована Українським інститутом національної пам'яті та Українським фондом культури, наукова конференція «Національна пам'ять: соціокультурний та духовний вимір» (25 жовтня 2012 року).

Науковий співробітник Національного музею «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська у своїй роботі «Постать Івана Геля як приклад спадкоємності ідеї українського визвольного руху та збереження національної пам'яті» досліджувала спадковість ідеї українського визвольного руху, що в другій половині XX ст. набирав нових форм та методів. Ірина Єзерська висвітлила негативний вплив на формування особистості радянської системи та позитивний — родинного виховання. Дослідниця наголосила на необхідності збереження національної пам'яті як важливого чинника формування національної свідомості, необхідної для продовження визвольного руху.

Ігор Дерев'яний у доповіді «Вплив експозиції Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» на формування моральних та духовних цінностей» відзначає наступне: інтерпретація матеріалів експозиції музею ставить наголос на екзистенційних проблемах світового рівня. «Факти злочинів проти людства зазвичай викликають негативні емотивні відчуття, але з іншого боку, приклади та масштаби терору мотивують до розуміння цінності людського життя та цінності свободи у всіх її проявах, — пояснює історик І.Дерев'яний. — Історичний досвід сьогодення, на котрий мають вплив розсекречені та відомі факти терору, нівеляції прав і свобод людини, засудження тоталітарних ідеологій світовою спільнотою, засвідчують всепереможність добра (жертв в ім'я незалежності та свободи) над злом (тортурами, окупацією, смертю, поневоленням)».

Ірина Когут, експерт-соціолог Центру досліджень визвольного руху основну увагу закцентувала на переході від традиційних комеморативних практик, таких як екскурсія та експозиція, до нових інтерактивних, які передбачають взаємодію між учасниками — музейними працівниками та гостями установи. Дослідниця розглядає приклади поєднання заходів музею як місця пам'яті і як музею-меморіалу. «Церемонії вшанування пам'яті взаємодіють між собою, витворюючи нову комеморативну практику, яка поєднує у собі культурне і соціальне та є культурною інновацією, що пришвидшує процес реконструкції», — зауважує Ірина Когут у доповіді «Від екскурсії до «Ночі музеїв». Зміна комемораційних практик на тлі соціокультурних трансформацій. Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» як case study».

 

Програма наукової конференції «Національна пам'ять: соціокультурний та духовний вимір» (у форматі PDF)