Я відвідав лекцію професора, історика, дослідника Голокосту, Тімоті Снайдера для того, щоб особисто заслухати його дослідження стосовно його інтерпретації Голокосту та зі слів Тімоті Снайдера уявлення Гітлера про світ та місце в ньому інших народів.

Ця лекція відбулась 21 жовтня 2013 в приміщенні Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку. Про почуте мені випадає нагода розповісти у той скорботний час, коли ми вшановуємо 80-ту річницю пам'яті жертв Голодомору — геноциду українського народу. Після Голодомору до України прийшов Голокост — геноцид єврейського народу.

Голодомор та Голокост були оркестровані тоталітарними режимами і від них постраждали всі. Найгірше те, що рани від цих двох трагедій досі не загоїлись через відсутність достатньої кількості досліджень та обговорення в суспільстві. Від Голокосту, до прикладу, досі поламаними є відносини між єврейським та українським народами, котрі до того століттями жили пліч-о-пліч в добросусідстві.

Дослідження, висловлені в ході лекції, деякі «істини» Тімоті Снайдера виявились для мене бентежними і про це не можна змовчати. Особливо це стосується його твердження, що основними винуватцями Голокосту були не німці.
В своїй доповіді професор Снайдер розповів про брутальні плани Гітлера по відношенню до України. За його словами, Гітлер вважав Україну ключем до здійснення свого злісного задуму по створенню масивної континентальної імперії, подібної по своїй могутності до таких держав як США та Великобританія. Завдяки своїм неосяжним сільськогосподарським ресурсам, в тому числі надзвичайному чорнозему, Україна мала наділити нацистську Німеччину чимось нечуваним — можливістю досягти небаченого рівня життя та повністю відокремитись від тогочасного світового політичного та економічного ладу.

Снайдер також зазначив, що згідно глобальним міркуванням Гітлера, українці не заслуговували настільки багатої землі і тому вони, як народ, мали бути частково замордовані голодом, а частково перетворені на рабську силу. Професор Снайдер підкреслив, що таке ставлення до українців було типовим прикладом колоніального мислення: коли хтось хоче у когось відібрати те, що йому не належить, він досягає цілі, обґрунтовуючи свою крадіжку тим, що теперішній власник є недостойний. Як наслідок, підсумував дослідник, анархічна боротьба нацистської Німеччині за принципом «виживає найсильніший» мала іронічно перетворитись, за умови загарбання України, на світ у якому «виживає найтовстіший».

Що стосується аналізу глобального бачення ходу історії Гітлером, професор Снайдер влучно підкреслив його, Гітлера, безжальність та ненависть до порозуміння між народами. До речі, Снайдер зазначив, що Гітлер вважав євреїв основною перешкодою до свого панування саме через те, що вбачав у них здатність до створення об'єднуючих політичних ідей.

Після цього на питання одного із присутніх у залі, Снайдер вдався, до сентенції, що втілення планів Гітлера по знищенню євреїв залежало від успішного знищення інших держав. Тоді, професор Снайдер вдався до вибілювання німецького нацизму, сказавши наступне: «Не можливо пояснити динамізм Голокосту лише у вигляді таких понять як наміри Гітлера та німецькі інституції… це стосується не самої Німеччини та німецьких інституцій, це стосується тих речей, які відбувалися поза межами Німеччини. Більшість винуватців (в оригіналі — perpetrators) Голокосту були не німці».

Позиція Тімоті Снайдера як науковця, незважаючи на викриття суті Гітлера як хворобливого мислителя, зображена ним аналітична концепція Голокосту в частині применшення винуватості тоталітарного режиму нацистської Німеччини не може залишатися без критики.

Твердження відомого науковця Тімоті Снайдера про те що основними винуватцями Голокосту були не німці майстерно змінює наголоси, сприяє зміні нашої уяви про винуватість та відповідальність за Голокост і він навмисне перешкоджає примиренню. Ті, хто так думає, не віддає належного тим чинникам, які спричинили Голокост. Проте, не можна перекладати вину з нацистів, як тих хто спланували, ініціювали та впровадили політику жорстокого знищення євреїв, при цьому підбурюючи, нерідко змушуючи, місцеве населення до цього страшного злочину.

Не можна забувати про те, хто є винахідником злочину та головним оркестрантом Голокосту а відтак основним джерелом злочину проти Людства. Мова йде про страшну пропагадну, залякування, політичну гру з людськими цінностями та національними прагненнями. Всі зусилля були скеровані на зміну філософії відносин між людьми, посіяння ворожнечі. Виникнення колаборанства це в першу чергу результат стратегічної діяльності нацистського тоталітарного режиму з метою пересварити між собою народи, які в основному дружньо та мирно проживали поруч, і таким чином полегшити собі завдання у загарбанні чужих територій. Мова йде про всі ті ретельно продумані умови впливу для зміни свідомості людей: знущання радянської влади, прагнення українців до незалежності та національного самовираження, фізична розправа, комроментація і брехня, напвіправда щодо єврейського народу в німецьких засобах інформації. Якщо ми будемо про це говорити, тоді не можливо буде нікому сказати, що основними винуватцями Голокосту були не німці. Нацизм зробив моральний злочин проти євреїв і корінного населення. Більше того, німецькі нацисти зробили подвійний злочин, як проти євреїв, так і проти українців.

Як молодому науковцю, мені важливо не змовчати про почуте. Зростання України як демократичної та європейської держави буде можливе тільки за умови, що ми належним чином розуміємо трагедії українського народу, такі як Голодомор та Голокост. Дійсно, Голокост — геноцид єврейського народу, є також трагедією українського народу. Сотні тисяч євреїв проживали поруч з українцями і робили великий вклад у розвиток української культури. Та єврейська спадщина, яка ще залишилася на території України, є частиною української культурної спадщини і Світової спадщини. Ми повинні винести до світла усі ті чинники, які призвели до руйнації відносин між людьми.

Володимир Вальков,

політолог, магістр міжнародних справ Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку

Представництво американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу