Про роль ЗУНР в контексті боротьби проти більшовизму розповіла відвідувачам та працівниками музею Ганна Тичка.

16 листопада 2018 в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ганна-Меланія Тичка кандидатка історичних наук, наукова співробітниця кафедри Нової та новітньої історії Зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка виступила із доповіддю «Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.».
Доповідачка розповіла про ґенезу ідеї «antemurale chisianitatis» у контексті України, зокрема Східної Галичини. В ході лекції присутні дізналися про еволюцію концепції антимурале від фортифікаційного терміну до геополітичної ідеї.
Історкиня пояснила відмінності між українською та польською варіаціями цього ідеологічного конструкту. Дослідниця зауважила, уявлення українців та поляків про їхні країни як «передмур'я проти більшовизму» були багато в чому схожими. Різниця в цих політичних баченнях полягала, в історії формування міфу про передмур'я: у поляків його автором був Ян ІІІ Собєський, в українців — козацький міф.
Крім цього, Ганна Тичка зазначила, що в українському націєтворенні концепція «antemurale» відгіравала помітно меншу роль, ніж у польському. Саме тому, станом на кінець Першої світової війни польські гасла про «передмур'я» лунали значно гучніше, ніж українські.
Кандидатка історичних наук довела, що світові лідери більше довіряли саме польській концепції «передмур'я», доказом чого стало сприяння Антанти у формуванні армії Юзефа Галлера, одним із завдань якої мала стати боротьба проти більшовиків.
Привабливість польської ідеї, на думку історкині, похитнулася влітку 1920 р. внаслідок польських поразок у війні з більшовиками. Однак, перемога під Варшавою стала своєрідним тріумфом Польщі як "antemurale'. Водночас, українці, втративши свою територію, втратили також реальний вплив на події у східноєвропейському регіоні, тож їхні концепції створення «перердмур'я» на базі ЗУНР чи УНР уже не сприймалися на міжнародному рівні.
Ганна Тичка розповіла про геополітичні погляди французьких громадсько-політичних діячів, зокрема Едуарда Даладьє. Окрему увагу дослідниця присвятила аналізу ідей Степана Томашівського, щодо створення на базі східної Галичини української буферної держави між Польщею та Росією.
Дослідниця зауважила на актуальності ідеї передмур’я Європи в контексті російсько-української війни, та наголосила на важливості подальших історичних студій цієї тематики .