У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби.
Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія.
Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів'ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами.
Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту Молотова – Ріббентропа, відступили згодом за річку Сян, а наше місто натомість окупувала Робітничо-селянська червона армія.
Полонена залога міста розраховувала на гуманне ставлення до військовополонених. Але вона, як і інші частини війська Речі Посполитої, була ув’язнена в радянських тюрмах та концтаборах, принісши своє життя в офіру в Катинському лісі. Серед них були не тільки поляки, а й українці та євреї.
Їхніх дітей, які намагалися довідатися про смерть батьків, радянська влада також ув’язнювала у тюрмі на Лонцького…
Пам’ятаймо усіх жертв Другої світової!
