Події » Новини

Автор — Ірина Чулівська, Центр інформації про права людини Історичний здобуток українського народу — національні архіви — під загрозою втаємничення. Принаймні цього бояться українські історики. Зміни до архівного законодавства, проголосовані у першому читані Верховною Радою, виклали широку суспільну дискусію. Перш за все зміни стосуються проведення експертизи цінності наявних документів та причини їх вилучення з Державного архіву. Водночас історики та дослідники заявляють про кричущу необхідність зробити архіви більш відкритими та доступними для науковців, тоді як очільниця Держархівслужби, якби її воля, "половину архівів взагалі би закрила". Знищували, знищуємо і будемо знищувати На сьогодні Національний архівний фонд складає 54 млн. документів, щорічно до нього...

читати далі

Два позацензурні томи поезій Василя Стуса 1970 та 1988 років приніс до Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького” колишній політв’язень лауреат Національної премії України ім.Т Шевченка, поет і літературознавець Ігор Калинець, висловивши намір передати їх на музейний депозит. „Василь Стус серед нас покоління „шістдесятників”, відразу проявив себе не тільки як поет , а й як дослідник літератури, літературознавець із своїми глибокими філософськими поглядами. Достатньо згадати його дослідження про Тичину „Феномен України”, цікаве воно, тому й тепер друкується в його творах. На Новорічні й Різдвяні свята 1972 року, коли він був в нас, я йому подарував книжку, котрої він ще...

читати далі

Відома своїм сакральним живописом українська художниця Іванка Крип’якевич-Димид подарувала Національному музею-меморіалу жертв окупаційних режимів оригінальний твір – особисто оформлену касету для зберігання машинописних відбитків віршів Василя Стуса, що увійшли до збірки „Зимові дерева”. Цей ексклюзивний раритет не великий: у касеті а-5 формату зберігаються віддруковані під копірку на друкарській машинці вірші поета, чия творчість і життєвий чин справили особливий вплив на духовний розвиток художниці, яка 2004 року і сама стала лауреатом премії ім. Василя Стуса. „Вперше ім´я Василя Стуса прозвучало мені з уст Івана і Льолі Світличних. Вони відкрили для мене пласт його творчості. Це були аудіокасети, переписані вірші, які...

читати далі

Виступ львівського ансамблю „Phoenix String Quartet” у приміщенні музею-меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького” для багатьох відвідувачів став несподіванкою. Це була несподіванка як знайомства із молодим колективом дипломованих виконавців, так і з їхнім репертуаром, до якого музиканти ставляться із надзвичайною серйозністю. Програма концерту-реквієму, який за своєю суттю та формою є найбільш відповідний до виконання у музеї-меморіалі, об’єднала квартет В.А.Моцарта, квартет Д. Шостаковича, а також відому багатьом через виконання ансамблю „Kronos Quartet” музику Клінта Менсела до кінофільму „Реквієм за мрією”. Звучання цих творів стало напрочуд вдало підібраним музичним обрамленням перших „Стусівських читань”, які передбачаються довготривалим проектом із багатьма мистецькими складовими. „Коли...

читати далі

Мистецький проект, що об’єднав художню інсталяцію та виставку одного фондового раритету побачили відвідувачі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького” у рамках Перших „Стусівських читань”. До огляду із фондів музею-меморіалу було виставлено машинопис збірки Василя Стуса „Зимові дерева”, зберігання якої інкримінували в’язням сумління, арештованим КГБ під час „зимового покосу” 1972 року. Музейний експонат містить на титульній сторінці дедикацію, з котрої випливає, що автор подарував саморобну збірку своїх поезій львівським приятелям – подружжю Калинців. Також рукою автора у деяких текстах трапляються суттєві виправлення, які можуть становити неабиякий інтерес для фахових дослідників творчої спадщини Василі Стуса. Цей варіант збірки „Зимові дерева” є типовим...

читати далі

З глибоким жалем повідомляємо, що вранці 1 лютого 2012 року в Харкові від інсульту помер Степан САПЕЛЯК, член Росохацької юнацької патріотичної підпільної організації, політв΄язень (1973–1981), активний учасник національно-визвольного руху, поет, член ПЕН-клубу (1988) та Національної Спілки письменників України (1991), лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка (1993). САПЕЛЯК СТЕПАН ЄВСТАХОВИЧ народився 26 березня 1951 року (за паспортом – 26.03.1952) в с. Росохач Чортківського р-ну Тернопільської обл. у традиційній українській родині греко-католицького обряду, де панував культ Шевченка, Святого Письма, народних пісень і танців, пам’ятали в сім’ї й підпілля УПА. Батько Євстахій Станіславович (1930-1984), мати Ганна Костівна (1930). 1969 Степан закінчив середню школу. Працював столяром у...

читати далі

Перші „Стусівські читання” Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» влаштував у стінах, де 1972 року репресивна машина тоталітаризму намагалася ізолювати представників української інтелігенції, звинувачених у антирадянській агітації і пропаганді. Минуло 40 років, і колишні фігуранти засекреченої справи «Блок”, за котрими тоді стежило недремне око Комітету держбезпеки, зійшлися аби згадати, як підступно вчинила радянська влада, арештувавши художницю Стефанію Шабатуру та письменницю Ірину Калинець безпосередньо із семінару творчої молоді. За кілька днів перед арештом ці молоді мисткині оглядали разом із Василем Стусом львівські музеї, відвідували церкви, колядували у складі вертепу, що збирав допомогу політв’язням, - та незчулися, як хутко опинилися у...

читати далі

У стінах Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за великої зацікавленості відвідувачів відбулися Перші «Стусівські читання», - захід зібрав понад сотню слухачів! У „Стусівських читаннях” взяли участь актори Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, колектив якого неодноразово звертався до творчості Стуса, підготувавши у час заборони сценічній вечір його поезії та створивши згодом драматичну симфонію „Східна легенда, або Марко Проклятий”. У музеї-меморіалі, інтер’єр якого достеменно наближався до умов, у яких радянська тоталітарна система безжально нищила одного із найвизначніших українських поетів кінця XX ст., вірші Васила Стуса звучали по-особливому. Поезії Стуса, убитого у пермському концтаборі напередодні його висунення на Нобелівську премію, читали засновник...

читати далі

З глибоким сумом повідомляємо, що 25 січня 2012 року в інтернаті для осіб похилого віку в с. Петрики під Тернополем упокоївся Василь Пірус. Похорон  відбудеться сьогодні, 26 січня, у рідному селі Заривинці Бучацького району Тернопільської області. Вічна пам’ять і слава Воїнові УПА!   ПІРУС Василь Луцевич (нар. 22.07.1922, с. Заривинці Бучацького р-ну Терноп. обл.) — селянин. Учасник укр. нац.-визв. руху. Воїн УПА. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1948-1973). 1944 П. вступив до лав УПА, був стрільцем, потім служив у військ. розвідці. Інформував місцеве населення про небезпеку, застерігав від провокацій з боку більшовиків. З родини П. чекісти...

читати далі

Із сумом повідомляємо, що 25 січня 2012 року у Коломиї помер Дмитро Гриньків. Похорон відбудеться 27 січня в Коломиї. Відомий на Прикарпатті поет, прозаїк, журналіст, політв'язень та громадський діяч пішов з життя на 64-му році. Смерть настала у кареті швидкої допомоги. Причина — хворе серце. ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ (нар. 11.06.1948, с. Марківка Печеніжинсько-го (нині Коломийського) р-ну Івано-Франківської обл. – п. 25.01.2012, м. Коломия). Засновник Спілки Української Молоді Галичини, член Української Гельсінкської Спілки (УГС), журналіст, письменник. З селянської родини, причетної до національно-визвольного руху. На формування світогляду впливали родинні перекази, а також мати однокласника Романа ЧУПРЕЯ Гафія Луцак, яка бесідувала з молодими людьми,...

читати далі