Тюрма на Лонцького

У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається ряд матеріалів, переданих Іриною та Ігорем Калинцями. Серед них є збірка «Спогад про світ», авторства Ігоря Калинця, якому 9 липня виповнюється 82 роки. Самвидавна збірка поезій побачила світ в 1970 році у Львові. Обсяг її становить 70 аркушів машинописного тексту. Ілюстрована 5 фотокопіями графіки Ярослави Музики з циклу «Символи Сковороди». Розміри книжечки 18,7Х13,4 см. Обрамлена твердою обкладинкою, обтягненою червоною тканиною. Заголовки, стилізовані під літописні, прикрашено художніми літерами, виконаними червоними та чорними чорнилами. Є у збірці й чорно-біла світлина самого автора, на якій він зафіксований в процесі писання та його автограф. Позбавлений права друкуватися...

У 80-ті роковини масових розстрілів у тюрмах Західної України Національний музей- меморіал «Тюрма на Лонцького» проєктом «Lumen hilare /Cвітло тихе»  вшановує пам’ять десятків тисяч краян – жертв комуністичних репресій та війни. У середу, 23 червня, о 12.00 біля пам’ятника жертвам комуністичних репресій на пл. Шашкевича у Львові відбудеться  молебень та скорботне віче, учасники якого покладуть квіти та запалять лампадки біля колишніх львівських тюрем «на Лонцького» , «на Замарстинові», «Бригідки», а також на Личаківському та Янівському цвинтарях. О 19.30  у львівському гарнізонному храмі  святих апостолів Петра і Павла розпочнеться  проєкт «Lumen hilare /Cвітло тихе», ініційований Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Цей...

[caption id="attachment_7398" align="alignleft" width="214"] Михайло Горинь[/caption] 17 червня відомому українському шістдесятнику, дисиденту, правозахиснику, громадському діячеві Михайлу Гориню виповнилося б 92 роки. У фонді Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається ряд матеріалів, що належали йому. Серед них є фотографія Михайла Гориня після повернення з останнього ув’язнення до  Львова у 1987.  Із сімейного архіву родини цю світлину, як і інші речі, передала дружина Ольга Горинь. На кольоровій, дещо вицвілій від часу фотокартці, розміром 12,4Х17 см, в повний ріст зображений елегантний чоловік в білій сорочці та світлин штанях з незвично короткою ще зеківською стрижкою. За його плечима залишилися роки боротьби із системою, підпільне видання й розповсюдження самвидаву, напружена правозахисна...

7-го травня 2021 року, співробітники Національного музею - меморіалу «Тюрма на Лонцького»  Вікторія Садова, Олександра Несп’як, та Ольга Зброжко підготували та провели майстер клас із виготовлення квітів маку до Дня пам’яті та примирення. Разом з учнями старших класів Львівської середньої загальноосвітньої школи №20 провели пам'ятний захід. Вікторія Садова розповіла школярам про трагічні події Другої Світової війни, учні дізнались про виникнення традиції вшанування пам’яті полеглих символічними маками. Під час заходу учні спільно із музейними працівниками виготовили квіти за дизайнерськими розробками та методичними рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті.  ...

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам’ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.  Директор Музею Руслан Забілий розповів: «Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею. Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху,...

Як відомо, після закінчення Другої світової війни в СРСР інтенсивно досліджувались можливості ядерної енергетики. У 1946 р. запрацював перший в СРСР атомний реактор. Наприкінці червня 1954 р., шляхом використання ядерних установок в місті Обнінську Калузької області РРФСР було введено в дію першу промислову атомну електростанцію. Цільовий розвиток атомної енергетики розпочався у 60 – 70-х рр. ХХ ст.  основною причиною його розвитку було намагання партійного та державного керівництва заощадити природні ресурси. У 1970 р. розпочалось будівництво  атомної електростанції у районному центі Київської області УРСР – місті Чорнобиль. Її конструкційними складовими частинами були шість енергоблоків та інша допоміжна інфраструктура. Через сім років було...

 До 207-х роковин з Дня Уродин Тараса Шевченка пропонуємо для наших відвідувачів міні виставку матеріалів, пов’язаних з великим поетом. Усі ці експонати, що колись   належали особам, які зазнали переслідувань та репресій за свої переконання,  тією чи іншою мірою мають на собі відбиток непростих історичних та політичних перепитій, що випали на долю України у ХХ ст. Кожен з цих одинадцяти артефактів має за собою історію чийогось життя, повного випробувань. За кожним з них стоїть людина з непростою долею. [caption id="attachment_7363" align="aligncenter" width="428"] Портрет Тараса Шевченка мальований на слюді Автор Люба Барабаш-Білинська. Час і місце: Тайшет, перша половина 1950-х років. Слюда, титанова гуаш. Розмір...

У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається графічний портрет Лесі Українки. Його, разом з іншими матеріалами, передала декілька років тому львів’янка Зоряна Сивуляк. Цей портрет свого часу привезла із табору у Тайшеті її старша сестра Люба Барабаш-Білинська, яка будучи студенткою, у віці дев’ятнадцять років була засуджена наприкінці 1940-х років за антирадянську діяльність. Портрет намальований у Тайшеті в 1954 році. Розміри його 19,6Х13,2 см. Авторкою його була ймовірно сама Люба Барабаш-Білинська. Як свідчить напис на звороті він був подарований Марусині (без прізвища), очевидно табірній товаришці, в день Святого Миколая («Марусині від св. Миколи. Небо, 19.12.1954 р.»). Також на звороті написано строфу...

27 січня 1945 року танк лейтенанта Ігоря Побірченка протатаранив ворота Аушвіцу. За ним на центральну алею концтабору в’їхали інші танки. Підрозділи Червоної армії визволили найбільший і найстрашніший концтабір, який став символом усієї машини знищення Третього рейху. Брама з лицемірним написом “Праця робить вільним” стала символом масового убивства під лицемірну пропаганду.  А дата 27 січня  стала Днем пам’яті жертв Голокосту, днем пам’яті мільйонів чоловіків, жінок і дітей, яких убили тільки за те, що вони були тим, ким були. ...У Аушвіці загинуои сотні тисяч людей різних національностей. Їх убивали голодом, холодом, непосильною працею, газом і смертельними ін’єкціями фенолу. Але, крім фізичної смерті, нацисти...

Сорок дев’ять років тому 12 січня 1972 р. відбулися арешти співробітниками КГБ  інакодумної української інтелігенції. Подія ця має в історіографії назву «великого покосу». У Львові у цей день були арештовані В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Михайло Осадчий, у Самборі –  Іван Гель, у Києві – Василь Стус, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Микола Плахотнюк, Олесь Сергієнко та інші. Арешти тривали й в інші дні січня, впродовж 1972 р. та у 1973–1974 рр.  Жертвами «великого покосу» стало понад сто осіб. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається ряд унікальних артефактів, безпосередньо пов’язаних із цими сумними подіями. Це самвидавні збірки поезій...