Тюрма на Лонцького

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам’ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.  Директор Музею Руслан Забілий розповів: «Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею. Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху,...

Як відомо, після закінчення Другої світової війни в СРСР інтенсивно досліджувались можливості ядерної енергетики. У 1946 р. запрацював перший в СРСР атомний реактор. Наприкінці червня 1954 р., шляхом використання ядерних установок в місті Обнінську Калузької області РРФСР було введено в дію першу промислову атомну електростанцію. Цільовий розвиток атомної енергетики розпочався у 60 – 70-х рр. ХХ ст.  основною причиною його розвитку було намагання партійного та державного керівництва заощадити природні ресурси. У 1970 р. розпочалось будівництво  атомної електростанції у районному центі Київської області УРСР – місті Чорнобиль. Її конструкційними складовими частинами були шість енергоблоків та інша допоміжна інфраструктура. Через сім років було...

 До 207-х роковин з Дня Уродин Тараса Шевченка пропонуємо для наших відвідувачів міні виставку матеріалів, пов’язаних з великим поетом. Усі ці експонати, що колись   належали особам, які зазнали переслідувань та репресій за свої переконання,  тією чи іншою мірою мають на собі відбиток непростих історичних та політичних перепитій, що випали на долю України у ХХ ст. Кожен з цих одинадцяти артефактів має за собою історію чийогось життя, повного випробувань. За кожним з них стоїть людина з непростою долею. [caption id="attachment_7363" align="aligncenter" width="428"] Портрет Тараса Шевченка мальований на слюді Автор Люба Барабаш-Білинська. Час і місце: Тайшет, перша половина 1950-х років. Слюда, титанова гуаш. Розмір...

У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається графічний портрет Лесі Українки. Його, разом з іншими матеріалами, передала декілька років тому львів’янка Зоряна Сивуляк. Цей портрет свого часу привезла із табору у Тайшеті її старша сестра Люба Барабаш-Білинська, яка будучи студенткою, у віці дев’ятнадцять років була засуджена наприкінці 1940-х років за антирадянську діяльність. Портрет намальований у Тайшеті в 1954 році. Розміри його 19,6Х13,2 см. Авторкою його була ймовірно сама Люба Барабаш-Білинська. Як свідчить напис на звороті він був подарований Марусині (без прізвища), очевидно табірній товаришці, в день Святого Миколая («Марусині від св. Миколи. Небо, 19.12.1954 р.»). Також на звороті написано строфу...

27 січня 1945 року танк лейтенанта Ігоря Побірченка протатаранив ворота Аушвіцу. За ним на центральну алею концтабору в’їхали інші танки. Підрозділи Червоної армії визволили найбільший і найстрашніший концтабір, який став символом усієї машини знищення Третього рейху. Брама з лицемірним написом “Праця робить вільним” стала символом масового убивства під лицемірну пропаганду.  А дата 27 січня  стала Днем пам’яті жертв Голокосту, днем пам’яті мільйонів чоловіків, жінок і дітей, яких убили тільки за те, що вони були тим, ким були. ...У Аушвіці загинуои сотні тисяч людей різних національностей. Їх убивали голодом, холодом, непосильною працею, газом і смертельними ін’єкціями фенолу. Але, крім фізичної смерті, нацисти...

Сорок дев’ять років тому 12 січня 1972 р. відбулися арешти співробітниками КГБ  інакодумної української інтелігенції. Подія ця має в історіографії назву «великого покосу». У Львові у цей день були арештовані В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Михайло Осадчий, у Самборі –  Іван Гель, у Києві – Василь Стус, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Микола Плахотнюк, Олесь Сергієнко та інші. Арешти тривали й в інші дні січня, впродовж 1972 р. та у 1973–1974 рр.  Жертвами «великого покосу» стало понад сто осіб. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається ряд унікальних артефактів, безпосередньо пов’язаних із цими сумними подіями. Це самвидавні збірки поезій...

24 грудня минає 83 роки з дня народження В’ячеслава Чорновола –  журналіста, дисидента, правозахисника, одиного із лідерів руху шістдесятників, громадського та політичного діяча. Його постать  стала символом національного та демократичного відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років, а ім’я назавжди пов’язане із відродженням української державності в 1991 році. Він віддав багато сил та енергії державному будівництву та демократичним перетворенням в пострадянській Україні . На жаль, життя його обірвалося надто рано. В’ячеслав Чорновіл  (1937 – 1999) – народився у селі Єрки Звенигородського району Черкаської області у вчительській сім’ї. На формування його світогляду та антирадянської позиції, як сам зазначав, мав вплинув той факт, що його...

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» студенти екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету виготовляли паперових ангелів. Традиційно до Дня Святого Миколая українці прикрашають власні оселі. Згідно із легендою, ангели - провісники приходу святого Миколая. Лялька янгол це своєрідний оберіг, частинка любові, добра зроблена власноруч. Завідувачка експозиційного відділу Вікторія Садова розповіла про традиції святкування Різдвяних та Новорічних свят серед дисидентського середовища. Наукова співробітниця музею Олександра Несп’як провела майстер-клас із виготовлення паперових ангелів. Творча атмосфера подарувала учасникам майстер-класу незабутні емоції та приємні враження....

У вівторок, 8 грудня, У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка, приурочена 80-літтю громадської діячки, письменниці-шістдесятниці, політув’язненої радянських таборів Ірини Калинець. Виставка є даниною пам’яті цій непересічній жінці, яка була ініціаторкою створення та покровителькою музею, що постав на місці слідчої тюрми окупаційних режимів. Виставка складається з 15 банерів, на яких відтворено основні віхи життя та діяльності Ірини Калинець: дитинство, навчання у школі та університеті, одруження, народження доньки, участь в русі шістдесятників, правозахисна та самвидавна діяльність, арешт, суд, заслання, повернення до Львова та активна робота в справі національного відродження на межі 1980–1990-х років, в українському парламенті, здобутки в роки незалежності. Авторка виставки, наукова...

Голодомор 1932-1933 років залишається незагоєною раною в історії України. Це безперечний злочин у світовій історії, бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув знищити саме українство. Мільйони загиблих... Пам'ятаймо!...