Тюрма на Лонцького

Завідувачка науково-освітнього відділу  Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Зброжко взяла участь у Другій конференції з міжнародних досліджень Східної Європи (КМДСЄ — CIEES) яка проводилась під егідою Міжнародної платформи для досліджень Східної Європи (МДСЄ -PIEES) 21-23 вересня в Національному університеті імені Тараса Шевченка.

Напрями досліджень стосувались історії, філософії історії, історичної географії, соціальне, культурне та економічне життя, релігію та духовне життя, міжнародні відносини. Вагомий пласт займали дослідження  археологічних джерел,  джерел середньовічного та новітнього часу. Актуальними науковими  дослідженнями були  доповіді на тематику  у джерелознавчих досліджень. Методологічні дослідження стосувались опрацювання концепцій та джерел з історіографії Східної Європи.

У роботі конференції взяли участь науковці з України та Туреччини , Угорщини та  Польщі, представники провідних вузів та науково-дослідних установ.

Ольга Зброжко представила своє дослідження яке стосувалось  «Архівно-кримінальних справи першого повоєнного десятиліття та їх „підводні камені“ дослідження репресії проти української греко-католицької церкви». Де  розповіла про архівно-кримінальні справи з фондів ГДА СБУ які є цінною джерелознавчою базою для дослідження багатьох аспектів переслідувань та репресій духовенства УГКЦ. Завдяки залученню до наукового аналізу матеріалів, з яких сформовані АКС, можна дискутувати про достовірність та реальність свідчень, зафіксованих під час допитів та слідства загалом.

Адже архівно-кримінальна справа – це унікальне джерелознавче свідчення про долю особи, яка потрапляла в лещата радянської карально-репресивної машини. Для дослідника це цінне джерело інформації, адже в ній містилась низка процесуальних документів: ордер на арешт; анкета арештованого (з фотографіями); протоколи допитів арештованого; протоколи допитів свідків; протоколи обшуків; обвинувачувальний вирок; довідки про стан здоров’я; пакет з речовими доказами; листування та інші документи.

Ці документи не можна аналізувати у відриві від тієї конкретно-історичної реальності, у якій вони виникли. При дослідженні варто зважати на наукову джерелознавчу критику, адже багатоступеневість переказу фактів та подій, неконтрольованість деяких процесів та цензурних фільтрів у передаванні історичної інформації, нерідко призводить до ситуації, коли важко встановити ланки, що призвели до перекручень фактів у джерелах. Слід також врахувати можливість наявності свідчень, поданих під силовим примусом, як це зазвичай практикувалося у певний історичний період. Серед суб’єктивних перешкод особливу небезпеку для наукового аналізу документів становлять особиста упередженість або ж ідеологічна заангажованість історика.

Від 1946 року радянські спецоргани завели кримінальні справи на єпископат та чернечі згромадження (редемптористів, василіанів, студитів) Української греко-католицької церкви, які зазнали арештів, довготривалих слідчих дій та засудження на відбування покарання у таборах суворого режиму. Документи, що містяться в архівно-кримінальних справах, дають можливість дослідити, які саме методи використовували радянські карально-репресивні органи проти єпископату та священиків греко-католицької церкви, примусово ліквідованої під час псевдо-собору 1946 року.