СорокаЗвістка, що надійшла від письменника Ігоря Калинця приголомшила: у Польщі під час медичного обстеження помер відомий графік Богдан Сорока, котрий належав до когорти українських шістдесятників.
Із митцем, який так раптово й передчасно відійшов у вічність, музей «Тюрма на Лонцького» був пов’язаний особливим чином, адже саме в цьому місці 1940 р. радянський окупаційний режим утримував в ув’язненні його вагітну матір Катерину Зарицьку – зв’язкову Проводу ОУН та згодом командира УПА Романа Шухевича. Вона народила сина Богдана у тюрмі «Бригідки» і він перших 8 місяців життя провів у неволі, аж поки звідти його домоглися забрати на догляд і виховання бабуся й дідусь, оскільки батьки Богдана Сороки понад тридцять років перебували в тюрмах і таборах ГУЛагу.
У радянський час сім’я Богдана Сороки перебувала під пильним наглядом КГБ, що порушив проти художника кримінальну справу і наклав табу на його виставкову діяльність за співпрацю із шістдесятниками Калинцями, Горинями, Чорноволом та іншими.
До сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові Богдан Сорока знову увійшов 1994 року у складі знімальної групи, яка готувала документальний фільм про його батька Михайла Сороку. Тоді ж йому вдалося зробити фотофіксацію в’язничного приміщення й подвір’я. Нині ці світлини становлять чималу історичну цінність, та в копіях зберігаються в фондах музею.
Музей, який з ініціативи громадськості постав у колишньому слідчому ізоляторі НКВД, гестапо і КГБ, завжди відчував особливу підтримку Богдана Сороки, який не тільки передав для створення експозиції видання із власної книгозбірні, а надавав цінні методичні поради щодо збереження автентики в’язничних камер та коридорів, часто приводив сюди на екскурсії закордонних гостей, дискутував і спілкувався із науковцями музею.
Тому зовсім не було випадковістю, що презентацію своєї книжки спогадів, котра вийшла друком 2014 р., Богдан Сорока провів саме в Національному музеї «Тюрма на Лонцького». Презентація вилилася у зворушливу зустріч представників українського культурного руху опору та небайдужу розмову про сьогодення, адже сторінки «Спогадів» Богдана Сороки охоплювали не тільки давні родинні перекази, а й описи подій Революції гідності...
Богдан Сорока також усім своїм життям подавав приклад людської гідності, відповідальності, чесності й прямої відвертості. Це те, що залишиться нам як духовний спадок приязного й незабутнього Друга разом із його непроминальної вартості мистецькими творами.
Вічна йому пам’ять!