У київському Будинку кіно відбувся восьмий з’їзд Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, на якому новим головою цієї громадської організації обрано Степана Кубіва, екс-голову НБУ і колишнього народного депутата, одного із комендантів Майдану.

Таку пропозицію багаторічного голови «Меморіалу» ( з 1992 р.) Леся Танюка, відомого митця, політичного і громадського діяча, підтримала абсолютна більшість делегатів з’їзду «Меморіалу» майже з усіх областей України.

Лесь Танюк не відійшов від активної діяльності у «Меморіалі» – його обрано почесним головою культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства, яке ще 23 роки тому було ініціатором законодавчої реабілітації жертв політичних репресій в Україні і дотепер продовжує активну  боротьбу з наслідками радянсько-комуністичного тоталітаризму, шукає і захищає політичних жертв всіх окупаційних режимів на території України, передовсім репресованих і депортованих.

За ініціативою «Меморіалу», зокрема, були створені Український інститут національної пам’яті, якому тепер повернуто статус центрального органу державної виконавчої влади, і київський «Музей совєтської окупації». Директор цього музею Роман Круцик на восьмому з’їзді обраний першим заступником голови Всеукраїнського товариства «Меморіал» і головою його ради. Обов’язки заступника голови товариства , як і багато літ до цього, надалі виконуватиме за рішенням з’їзду один із засновників товариства Євген Гринів, депутат Верховної Ради України першого скликання.

Новий голова «Меморіалу» Степан Кубів у виступі окреслив кілька головних завдань для діяльності товариства, які підтримали делегати з’їзду. Зокрема, Кубів запропонував спільно з Українським інститутом національної пам’яті ініціювати в суспільстві розроблення державної програми політики історичної пам’яті, залучивши до цього провідних науковців з України і діаспори. Таку державну програму, на переконання Степана Кубіва, підтримає і Президент України, і оновлена на найближчих парламентських виборах Верховна Рада.

«Меморіал» розширюватиме партнерські зв’язки зі спорідненими громадськими організаціями країн Європи для того, щоб національна боротьба українців за свободу і справедливість, за українську державність в усі історичні періоди була сповна визнана цивілізованим співтовариством та інтегрована в суспільну свідомість народів Європи, їхніх політичних , громадських і наукових еліт. Для цього також необхідно максимально використати у 2015 році 70-ліття закінчення Другої світової війни: щоб потенційні партнери в ЄС ліпше зрозуміли, як Україну терзали в ті часи два агресори, з якими вона жертовно боролася. Тоді світ глибше розумітиме неоднозначні геополітичні наслідки Нюрнберзького трибуналу і правову необхідність антисовєтського «Нюрнбергу-2». Адже сьогодні, на превеликий жаль, путінська Росія стала продовжувачем найгірших антидемократичних і найбрутальніших агресивних імперських традицій екс-СРСР, якими більшовизм мало чим відрізнявся від нацизму.

У роботі з’їзду «Меморіалу» взяли участь також запрошені почесні гості: активісти Майдану і учасники АТО, народні депутати і громадські діячі.

Додано 14.08.2014