До 31 липня у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» діє мистецько-документальна виставка «Іван Хандон: творчість vs тоталітаризм». Виставка присвячена життю та творчості Івана Хандона (1911—1989) – учасника Українського визвольного руху, політв’язня сталінських концтаборів та художника.
Головна ідея виставки відображена у її назві та покликана показати боротьбу людської душі з репресивним арсеналом тоталітарної системи. Ця боротьба показана крізь призму свідчення поневірянь Івана Хандона: умов життя, ув’язнення тощо з одного боку та його талант і творчість, котрі неможливо було придушити, і котрі вдосконалювалися та розвивалися в ув’язненні та засланні – і іншого боку. Постать Івана Хандона, його життя та творчість є прикладом того, як можна зберегти людяність у роки страждань. І це обертається однією з граней героїзму – попри все залишитися Людиною.
Структурно експозиція поділяється на два блоки: життя митця та його творчість. Першу частину представляють фоторепродукції з багатого родинного архіву. На 57 світлинах – родина, громадське життя, служба в польській армії, ув’язнення, заслання. На особливу увагу заслуговують фото, що зображають побутові умови родини Хандонів в поселенні Ангарському Богучанського району Красноярського краю та в м. Інті Комі АРСР у 1950–1970- их рр. – терени перебування десятків тисяч українців, репресованих радянською владою.
Цікавими є фото от. Петра Вергуна – священика УГКЦ, репресованого комуністами, беатифікованого 2001 року. В Ангарському І. Хандон та от. Вергун в 1955–1957 рр. були сусідами, про що збереглися свідчення приязних стосунків.
Творчість художника репрезентують 52 авторські полотна – пейзажі, виконані у техніці олійного живопису. На виставці представлена одна акварельна робота та автопортрет у техніці «сухий пензель». Основна кількість виставлених робіт створена в 1960–1980-их рр., а згадана акварель «Воркутинське літо» – у 1948 р. Теми пейзажів – північні природні ландшафти (ліси, гори Урал, ріка Ангара) та рідні авторові Карпати (художник походив з с. Корчина Сколівського району Львівської області). Окремі роботи – індустріальні краєвиди, зокрема «Вежа Тамвеліуса» одна із значних будівель Інти.
Виставку створено при співпраці з онукою І. Хандона – Тетяною Куцир, котра і надала полотна для експозиції. Ідею розробив Ігор Дерев’яний – старший науковий співробітник Музею, котрий є куратором виставки. Дизайн виконав Дмитро Шацький.
Довідка:
Хандон Іван Михайлович (10 червня 1911, с. Корчин Стрийського повіту Львівського воєводства, Австро-Угорська імперія – 22 червня 1989, с. Корчин Сколівського р-ну Львівської обл., УРСР), український художник, учасник Українського визвольного руху, політв’язень Воркутинського ІТЛ та спецтабору № 6 (Речлаґ) в 1940–1950 рр.
Походив з селянської родини середнього достатку. Закінчив початкову школу (7 класів). Був членом українських спортивних та просвітницьких організацій: «Пласт», «Сокіл», «Рідна школа», «Просвіта». У 1930-их – член Організації українських націоналістів (ОУН).
