ZABILYY_Ruslan_shief_Lviv_tyurma_LONCKOGO-KRAWS-6244-1На початку вересня у Вільнюсі у приміщенні Сейму Литовської республіки відбулася міжнародна наукова конференція: «1944 рік у Литві та сусідніх країнах: Зміна окупації». Під час наукового форуму директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» презентував результати своїх наукових розробок на тему: «Проблема переходу фронту українськими повстанцями. План та реалізація».

Як розповів Руслан Забілий, проблема переходу фронту була стратегічним питанням для керівництва українського визвольного руху: «Через лінію фронту слід було перевести не десяток-два повстанців, а цілу армію чисельністю 21,9-23,2 тис. без врахування  членів підпілля ОУН, Самооборонних кущових відділів та структур забезпечення армії. При чому командування УПА ставило перед собою завдання не лише уникати прямих воєнних зіткнень з Червоною Армією та Вермахтом заради збереження кадрів, а й покращити матеріально-технічний стан: зібрати та організувати збереження харчів, боєприпасів, медикаментів, зброї, техніки для видавничої діяльності, провізії».

У своїй доповіді Забілий детально проаналізував інструктивні матеріали командування УПА січня 1944 р. щодо переходу фронту; головні фактори, що впливали на виконання цих наказів різними бойовими підрозділами української армії, а також масштаби їхніх людських втрат та стратегії відновлення боєздатності

«Ретельне планування та досить успішне здійснення переходу фронту підпіллям ОУН та відділами УПА мало ключове значення в історії українського визвольного руху того часу, адже дозволило зберегти кадри та організаційну структуру і продовжити визвольну боротьбу в нових умовах», — зазначив історик.

Під час візиту директор Національного меморіалу «Тюрма на Лонцького» та керіництво Центру дослідження геноциду та резистансу Литви домовилися поглибити наукову співпрацю у вивченні радянського минулого обох народів – українського і литовського.

У конференції взяли участь науковці Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Польщі, України, Білорусії та Росії.

Перший день конференції був присвячений головно обговоренню питань, пов’язаних з історії Литви 1944 р., зокрема: кремлівських планів щодо Литви, становища Литовської визвольної армії (ЛВА) в цей період, активності радянських партизанів на її території, контактів розвідки ЛВА і Абверу, спрямованих проти більшовиків, протидії ЛВА радянській окупації, ліквідації вільнюського гетто, діяльності радянської розвідки проти націоналістичного підпілля у Литві, військових дій в Латвії і країнах Балтії влітку 1944 р.

На другий день роботи науковці дискутували над проблемами інших країн Центральної та Східної Європи, пов’язаними з «визвольним походом» Червоної Армії та рухом фронту на захід. Зокрема, про суспільно-політичну ситуацію в Білорусії в останній період нацистської окупації, початок радянізації Естонії в 1944 р., радянські репресії в Латвії у зазначений період.

Організаторами конференції були Сейм Литовської республіки та Центр дослідження геноциду та резистансу Литви.