Завтра, 3 жовтня о 15.00 у Актовій залі головного корпусу НУ „Львівська політехніка” відбудеться ювілейна академія „Сандармох. Пам’ять. 75 років Великого Терору” з нагоди 75-х роковин розстрілів української інтелігенції в урочищі Сандармох.

Участь у академії „Сандармох. Пам’ять. 75 років Великого Терору” візьме редактор Карельської республіканської «Книги пам’яті» жертв політичних репресій та секретар комісії з реабілітації жертв політичних репресій Юрій Дмитрієв, який внаслідок копіткої пошукової роботи у липні 1997 року разом з представником товариства «Меморіал» Веніамином Іофе в урочищі Сандармох виявили місця масових розстрілів і поховань жертв політичних репресій – понад 360 розстрільних ям. Окрім Юрія Дмитрієва до Львова на ювілейну академію приїдуть почесна голова правління Карельської республіканської громадської організації «Товариство української культури «Калина»Лариса Скрипникова та директор краєзнавчого музею міста Медвежегорська в Карелії Сергій Колтирін.

Акцію, що її підготували спільно Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою і народний дім „Просвіта” НУ „Львівська політехніка”, Товариство української культури «Калина» з Карелії, газета «День», Львівська облрада та ЛОДА, можна буде побачити в online трансляції на сайті miok.lviv.ua.

За словами очільниці Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірини Ключковської, сотні видатних науковців, діячів культури, духовних лідерів і просто подвижників українського національного духу було розстріляно у Сандармосі.

„Це і Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний і багатьох інших видатних українців. Лише через 60 років розпочалась історія оформлення території в історично-меморіальне кладовище. У 2005 році в урочищі Сандармох було відкрито пам’ятник – Козацький Хрест „Убієнним синам України”. „Львівська політехніка” одна з перших вшанувала пам’ять замордованих у Сандармоху ще у 1997р. Сьогодні у рік відзначення 75 років Великого Терору ми продовжуємо започатковану традицію. Хочемо, щоб українське суспільство знало світочів української нації що були замордовані в урочищі Сандармох й тих, що віднайшли й повернули для української нації місце української Катині. Наш обов’язок – зробити все можливе, щоб прийдешні покоління ніколи не забули ці трагічні сторінки нашої спільної історії”

сказала Ірина Ключковська.

Як наголошує Лариса Скрипникова, визначальну роль у цій справі взяла на себе Карельська республіканська громадська організація «Товариство української культури «Калина»: „Члени правління зайняли принципову позицію щодо цього й одноголосно вирішили, що увічнення пам’яті невинно убієнних синів і дочок України на території Карелії – справа нашої честі”, — зазначила Лариса Скрипникова.