У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається графічний портрет Лесі Українки. Його, разом з іншими матеріалами, передала декілька років тому львів’янка Зоряна Сивуляк. Цей портрет свого часу привезла із табору у Тайшеті її старша сестра Люба Барабаш-Білинська, яка будучи студенткою, у віці дев’ятнадцять років була засуджена наприкінці 1940-х років за антирадянську діяльність.
Портрет намальований у Тайшеті в 1954 році. Розміри його 19,6Х13,2 см. Авторкою його була ймовірно сама Люба Барабаш-Білинська. Як свідчить напис на звороті він був подарований Марусині (без прізвища), очевидно табірній товаришці, в день Святого Миколая («Марусині від св. Миколи. Небо, 19.12.1954 р.»). Також на звороті написано строфу із поезії Лесі Українки (правопис напису на листівці збережено):
«Он земля твого народу!
Борись і добувайся батьківщини,
Бо прийдеться загинуть у вигнанні
Чужою-чужиницею в неволі».
/Л. У./
Очевидно перемальований простим олівцем на картоні один з найвідоміших портретів поетеси був для українських полонянок Тайшету ще одним проявом нескореності, життєствердності та самоідентичності. Характерними є й обрані рядки поезії із закликом боротися за свою Батьківщину, щоб не гинути на неволі в чужині.
Люба Барабаш-Білинська повернулася із радянських таборів, змогла реалізуватися навіть в несприятливих умовах, дожила до Незалежності України. Багато речей з її табірного минулого поповнили колекцію Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Ірина Єзерська-Вдовенко
