Едвінс Шноре, автор та режисер відомого у світі документального фільму про злочини комуністичного режиму «Радянська історія» («The Soviet Story»), написав дисертацію про Голодомор. Про це він розповів під час міжнародної конференції «Об’єднана Європа — спільна історія» у Вільнюсі.

Латвійський історик Едвінс Шноре в рамках міжнародної наукової конференції «Об’єднана Європа — спільна історія», яка проходила у Сеймі Литовської Республіки з участю прем’єр-міністра Литви, виступив із доповіддю про історію Голодомору в Україні. Тема виступу — «Західна реакція щодо Голодомору на початку 1930-х років».

Науковець підкреслив, що радянський режим робив усе, щоб заперечити існування голоду.

«Попри це, з електронних архівів газет із багатьох країн, зокрема Великобританії, Франції, Канади, США, Німеччини, Швейцарії, Норвегії та країн Балтики видно, що між 1932—33 роками вони надрукували кілька сотень статей, листів до редакторів та інших публікацій щодо голоду в Україні і радянської економічної політики, що його спричинила».

«Парадоксально, що найбільш ґрунтовні репортажі про Україну в роки Голодомору були опубліковані західними кореспондентами, які базувалися за кордоном СРСР, зазвичай у найближчих країнах — балтійських, — зауважує історик. — Наприклад, журналісти впливових «The Times» (Британія), «The Chicago Daily Tribune» та «French Journal des Debats» (США) інформували про Голодомор з Риги, Латвія».

Пан Шноре розповів, що Радянський Союз організовував піар-акції — поїздки по «ситих українських селах», залучав до участі в брехні про відсутність голоду провідних журналістів, як, наприклад, Волтера Дюранті з «The New York Times», який у приватних розмовах визнавав вбивство голодом близько 10 мільйонів осіб, але в статтях заперечував Голодомор. Зазначимо, що отриману Дюранті Пулітцерівську премію досі не відкликали.

«Сховати факт голоду було дуже важливо для Сталіна, адже багато відомих західних інтелектуалів підтримували радянський режим. Відомий французький письменник Ромен Роллан, наприклад, щомісяця жертвував 5000 франків радянському посольству в Парижі. Коли його запитали про Голодомор в Україні, він сказав: «Я не хочу нічого про це чути. Я турбуюся за більшу небезпеку — гітлеризм»»

розповів Шноре.

А Бернард Шоу, нобелівський лауреат, заперечував голод навіть після свого візиту до СРСР. Відомий тогочасний журналіст Гарет Джонс після розмов із селянами в Україні написав, що, окрім Сталіна, людиною, яку найбільше ненавидять в Росії, є Бернард Шоу, що описував повні їжі селянські комори.

Підводячи підсумок, Едвінс Шноре підкреслив, що, незважаючи на надзвичайну активність радянської пропаганди, світова громадськість було добре проінформована про геноцид в Україні, здійснений радянською владою.

Також естонський дослідник зазначив, що вже завершив написання своєї дисертаційної праці про Голодомор, яку він захищатиме у Ризі.

Міжнародна наукова конференція «Об’єднана Європа — спільна історія» організована Литовською комісією з оцінки злочинів радянського і нацистського окупаційних режимів у Литві з участю науковців та представників литовського сейму та Європейського Парламенту 16—17 листопада 2012 року. З України з доповіддю виступив Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Нагадаємо, у суботу, 24 листопада за підтримки Громадського комітету відбудуться всеукраїнські заходи:

  • скорботна хода пам'яті від метро «Арсенальна» до Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні в Києві — початок о 14:00;
  • пам’ятні заходи біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні (панахида за вбитими голодом, загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська акція «Запали свічку») — початок о 15:00;
  • заходи із вшанування пам’яті  жертв Голодомору-геноциду по всій Україні та за кордоном.

До складу Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.