Події » Новини

 До 207-х роковин з Дня Уродин Тараса Шевченка пропонуємо для наших відвідувачів міні виставку матеріалів, пов’язаних з великим поетом. Усі ці експонати, що колись   належали особам, які зазнали переслідувань та репресій за свої переконання,  тією чи іншою мірою мають на собі відбиток непростих історичних та політичних перепитій, що випали на долю України у ХХ ст. Кожен з цих одинадцяти артефактів має за собою історію чийогось життя, повного випробувань. За кожним з них стоїть людина з непростою долею. [caption id="attachment_7363" align="aligncenter" width="428"] Портрет Тараса Шевченка мальований на слюді Автор Люба Барабаш-Білинська. Час і місце: Тайшет, перша половина 1950-х років. Слюда, титанова гуаш. Розмір...

читати далі

У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається графічний портрет Лесі Українки. Його, разом з іншими матеріалами, передала декілька років тому львів’янка Зоряна Сивуляк. Цей портрет свого часу привезла із табору у Тайшеті її старша сестра Люба Барабаш-Білинська, яка будучи студенткою, у віці дев’ятнадцять років була засуджена наприкінці 1940-х років за антирадянську діяльність. Портрет намальований у Тайшеті в 1954 році. Розміри його 19,6Х13,2 см. Авторкою його була ймовірно сама Люба Барабаш-Білинська. Як свідчить напис на звороті він був подарований Марусині (без прізвища), очевидно табірній товаришці, в день Святого Миколая («Марусині від св. Миколи. Небо, 19.12.1954 р.»). Також на звороті написано строфу...

читати далі

27 січня 1945 року танк лейтенанта Ігоря Побірченка протатаранив ворота Аушвіцу. За ним на центральну алею концтабору в’їхали інші танки. Підрозділи Червоної армії визволили найбільший і найстрашніший концтабір, який став символом усієї машини знищення Третього рейху. Брама з лицемірним написом “Праця робить вільним” стала символом масового убивства під лицемірну пропаганду.  А дата 27 січня  стала Днем пам’яті жертв Голокосту, днем пам’яті мільйонів чоловіків, жінок і дітей, яких убили тільки за те, що вони були тим, ким були. ...У Аушвіці загинуои сотні тисяч людей різних національностей. Їх убивали голодом, холодом, непосильною працею, газом і смертельними ін’єкціями фенолу. Але, крім фізичної смерті, нацисти...

читати далі

Сорок дев’ять років тому 12 січня 1972 р. відбулися арешти співробітниками КГБ  інакодумної української інтелігенції. Подія ця має в історіографії назву «великого покосу». У Львові у цей день були арештовані В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Михайло Осадчий, у Самборі –  Іван Гель, у Києві – Василь Стус, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Микола Плахотнюк, Олесь Сергієнко та інші. Арешти тривали й в інші дні січня, впродовж 1972 р. та у 1973–1974 рр.  Жертвами «великого покосу» стало понад сто осіб. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається ряд унікальних артефактів, безпосередньо пов’язаних із цими сумними подіями. Це самвидавні збірки поезій...

читати далі

24 грудня минає 83 роки з дня народження В’ячеслава Чорновола –  журналіста, дисидента, правозахисника, одиного із лідерів руху шістдесятників, громадського та політичного діяча. Його постать  стала символом національного та демократичного відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років, а ім’я назавжди пов’язане із відродженням української державності в 1991 році. Він віддав багато сил та енергії державному будівництву та демократичним перетворенням в пострадянській Україні . На жаль, життя його обірвалося надто рано. В’ячеслав Чорновіл  (1937 – 1999) – народився у селі Єрки Звенигородського району Черкаської області у вчительській сім’ї. На формування його світогляду та антирадянської позиції, як сам зазначав, мав вплинув той факт, що його...

читати далі

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» студенти екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету виготовляли паперових ангелів. Традиційно до Дня Святого Миколая українці прикрашають власні оселі. Згідно із легендою, ангели - провісники приходу святого Миколая. Лялька янгол це своєрідний оберіг, частинка любові, добра зроблена власноруч. Завідувачка експозиційного відділу Вікторія Садова розповіла про традиції святкування Різдвяних та Новорічних свят серед дисидентського середовища. Наукова співробітниця музею Олександра Несп’як провела майстер-клас із виготовлення паперових ангелів. Творча атмосфера подарувала учасникам майстер-класу незабутні емоції та приємні враження....

читати далі

У вівторок, 8 грудня, У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відкрилася виставка, приурочена 80-літтю громадської діячки, письменниці-шістдесятниці, політув’язненої радянських таборів Ірини Калинець. Виставка є даниною пам’яті цій непересічній жінці, яка була ініціаторкою створення та покровителькою музею, що постав на місці слідчої тюрми окупаційних режимів. Виставка складається з 15 банерів, на яких відтворено основні віхи життя та діяльності Ірини Калинець: дитинство, навчання у школі та університеті, одруження, народження доньки, участь в русі шістдесятників, правозахисна та самвидавна діяльність, арешт, суд, заслання, повернення до Львова та активна робота в справі національного відродження на межі 1980–1990-х років, в українському парламенті, здобутки в роки незалежності. Авторка виставки, наукова...

читати далі

Голодомор 1932-1933 років залишається незагоєною раною в історії України. Це безперечний злочин у світовій історії, бо штучний голод був спрямований не лише на фізичне знищення українців. Комуністичний режим прагнув знищити саме українство. Мільйони загиблих... Пам'ятаймо!...

читати далі

Після створення в Галичині, навесні 1943 р., Української народної самооборони (УНС), впродовж другої половини 1943 р. вона пройшла через бої із червоними і польськими партизанами та німецькими окупантами. В Галичині створювалися вишкільні групи різної чисельності. На території Львівської та Тернопільської областей це були рої та чоти – формування від десяти до п’ятдесяти чоловік. У Дрогобицькій та Станіславській областях – сотні і курені по декілька сотень чоловік. На початок грудня 1943 р. сили УНС в Галичині, на нашу думку, мали становити приблизно 3000 – 3500 бійців. 5 грудня 1943 р. на нараді Проводу Організації українських націоналістів (ОУН) було розглянуто питання про поширення...

читати далі

24 листопада у Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відбудеться перегляд документального фільму "Майдан Гідності" – це історія про визначальні для України події: Революцію на граніті 1990 року, Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію гідності 2013 року. Усі три революції починалися та тривали на Майдані Незалежності, тому саме Майдан, як місце енергетичної концентрації сили для українців і є головним героєм фільму. У зйомках взяли участь відомі діячі культури, активісти, журналісти та політики, які пережили особисто не одну революцію на Майдані. Сьома річниця Революції Гідності У дивних процесах політичного сьогодення, що ознаковуються антиукраїнським реваншем і знеціненням здобутків Революції Гідності 2013 року, місія відстоювати ідеали Майдану...

читати далі