Події » Новини

14 вересня 2020 р. минає тридцять років від дня демонтажу львівського пам’ятника Володимиру Леніну. Перша спроба «увіковічнити» його постать на окупованих українських землях була ще у 1941 р., однак, Друга світова війна перекреслила ці плани. Він був зведений у 1952 р. скульптором Сергієм Меркуровим. Розташований на однойменному проспекті у центрі міста, цей пам’ятник був частиною монументальної пропаганди комуністичного режиму. Для радянських лідерів авторитет «вождя світового пролетаріату» був до сакральності незаперечним, а вшанування його імені стало невід’ємною частиною радянського ідеологічного вчення усього періоду існування СРСР. Проте, у другій половині 80-х рр. ХХ ст., під впливом політики перебудови та гласності, громадськість дізналась та відкрито...

читати далі

17 вересня – день трауру. Музейна колекція світлин розповідає, якими масовими акціями львівяни вшановували пам’ять краян, загиблих та репресованих внаслідок радянської окупації . Фотографії, датовані вереснем 1989 року свідчать, наскільки незагоєною суспільною раною були тоді події 50-річної давнини, про які тривалий час перебування України в тоталітарному СРСР доводилося мовчати, а в часи перебудови вже можна було сказати правду. Перед у процесах демократизації суспільства вели дисиденти. Вони ж виводили людей на політичні мітинги й ланцюги скорботи, протестували проти замовчування сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого став поділ Європи між коричневим та червоним агресорами, що розв’язали Другу світову війну....

читати далі

13 вересня 2020 року в рамках Дні європейської спадщини у Львові відбулася лекція наукової співробітниці Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірини Єзерської «Вчений у лещатах політики, або Що нам відомо про Казимира Бартеля». [caption id="attachment_7276" align="aligncenter" width="200"] Ірина Єзерська[/caption] Казимир Бартель – відомий польський математик та політик, що народився у Львові. Освіту здобув у Львівській Політехніці, тут же ж розвивалася його наукова та викладацька кар’єра. В міжвоєнний період – п’ятиразовий прем’єр-міністр Польщі. Політика коштувала йому життя. В часи Другої світової війни Бартелем цікавилися совєти та нацисти, кожен намагаючись використати в своїх планах. Останні дні життя та обставини смерті ще й досі овіяні безліччю таємниць...

читати далі

Протягом місяця у приміщенні Національного музею “Тюрма на Лонцького” буде експонуватися виставка, присвячена вихідцям з України, які пройшли ГУЛАГ. Це — друга частина проекту “Тріумф людини”, присвячена досвіду уродженців України у концтаборах обох тоталітарних режимів — нацистського та комуністичного. Першу частину, присвячену в’язням нацистських концтаборів, відвідувачі Музею мали можливість оглянути у лютому-березні цього року. Усе пізнається у порівнянні. Нацизм нахлинув на українців порівняно ненадовго і вбивав з паралізуючою безпосередністю. Комуністична каральна система, втілена у системі ГУЛАГ, не обмежилася тільки концтаборами, як методом “перевиховання”, читай — морального зламу і фізичного знищення. Вона відправила сотні тисяч людей на “спецпоселення”, ув’язнила науку у “шарашках”, системно...

читати далі

Табірними наглядачами знищено збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв'язнів поета, була наклепом. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер уночі проти 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця. Смерть поета приховувалась радянською владою...

читати далі

У перший день Другої Світової війни 1 вересня 1939 року на Львів упали німецькі бомби. Гітлерівська авіація бомбардувала не тільки стратегічні об’єкти, а й центр міста, де містився Головпоштамт. Унаслідок падінь авіабомб 92 львів’янина загинули,104 дістали поранення , були зруйновані житлові будинки, торговий пасаж, церква Святого Духа та греко-католицька богословська академія. Відразу з початку військових дій польська влада оголосила загальну мобілізацію населення. На призовні пункти прийшли тисячі львів'ян різних національностей та мирних професій, які були резервістами. Передові частини вермахту дійшли до Львова, але згідно із серпневими таємними протоколами до пакту Молотова – Ріббентропа, відступили згодом за річку Сян, а наше місто натомість окупувала...

читати далі

До Дня Державного Прапора України пропонуємо увазі наших відвідувачів прапор молодіжної націоналістичної організації, члени якої були арештовані на початку 1950-х років у Львові. Цей експонат виставлений у музеї ще в жовтні 2017 року в рамках тимчасової виставки «Повстанські раритети», приуроченої до 75-ї річниці УПА. Специфіка його в тому, що впродовж майже сімдесяти років він зберігався у сховищі архівного відділу УСБУ у Львівській області. Виготовлений він в 1950 році у Львові з двох шматків бавовняної тканини синього і жовтого кольорів, зшитих вручну. Розміри його 92,5Х63 см. Вилучений цей прапор під час арешту Магора А. Г. та Стришовської А. Д., про що свідчить...

читати далі

ВАЖЛИВО!

У зв’язку із заходами щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 музей призупиняє роботу на невизначений термін. In order to prevent the spread of coronavirus infection, COVID-19 Museum suspends work indefinitely. Будьте здорові і бережіть себе! Важлива інформація про COVID-19 - http://covid19.com.ua.  ...

читати далі

Колектив Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" вітає відвідувачів, колег, на гостей з прийдешніми Різдвяними святами та Новим Роком! Мені  зоря  сіяла  нині  вранці, устромлена  в  вікно.  І  благодать  - така  ясна  лягла  мені  на  душу сумиренну,  що  я  збагнув  нарешті: ота  зоря  -  то  тільки  скалок  болю, що  вічністю  протятий,  мов  огнем. Ота  зоря  -  вістунка  твого  шляху, хреста  і  долі,  ніби  вічна  мати, вивищена  до  неба  (од  землі на  відстань  справедливості),  прощає тобі  хвилину  розпачу,  дає наснагу  віри,  що  далекий  всесвіт почув  твій  тьмяний  клич,  але  ознався прихованим  бажанням  співчуття та  іскрою  високох  незгоди: бо  жити  -  то  не  є  долання  меж, а  навикання  і  самособою- наповнення.  Лиш  мати  -  вміє  жити, аби  світитися,  немов  зоря. Василь Стус Експозиція музею...

читати далі

У 2019 році відійшло у Вічність чимало видатних українців. Серед них історик, учасник дисидентського руху,  політкаторжанин Валентин Мороз. Його серце перестало битися 16 квітня цього року.   Його життя в часи Незалежності проходило у Львові. Тут він був професором, завідувачем кафедрами в Українському поліграфічному інституті (тепер – Українська академія друкарства) та Львівського інституту фізкультури, а ще викладав політологію в Львівській філії Української академії державного управління при Президентові України та написав безліч своїх праць. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» збереглися його листи до його куми та соратниці з руху шістдесятників Ірини Калинець. Перший з них – рукописний – датований 29.VI.1978 р. –...

читати далі