Відома своїм сакральним живописом українська художниця Іванка Крип’якевич-Димид подарувала Національному музею-меморіалу жертв окупаційних режимів оригінальний твір – особисто оформлену касету для зберігання машинописних відбитків віршів Василя Стуса, що увійшли до збірки „Зимові дерева”.
Цей ексклюзивний раритет не великий: у касеті а-5 формату зберігаються віддруковані під копірку на друкарській машинці вірші поета, чия творчість і життєвий чин справили особливий вплив на духовний розвиток художниці, яка 2004 року і сама стала лауреатом премії ім. Василя Стуса.
„Вперше ім´я Василя Стуса прозвучало мені з уст Івана і Льолі Світличних. Вони відкрили для мене пласт його творчості. Це були аудіокасети, переписані вірші, які зберігаю дотепер як великий скарб. Я завжди ніяковію перед цим великим страдником. Його прямолінійна чесність від чистоти думок, за якими правда. Його особа є для мене наскрізь Євангельською. Він, людина великої віри, ставив питання власного буття з гостротою, притаманною першим учням Христа. І свій Хресний шлях він обирав свідомо. У його поезії ми чуємо цей постійний діалог мученика з Отцем. Багато в чому вірші Василя Стуса співзвучні з страсними ірмосами та євангельськими рядками .Розписуючи вже 8 років каплицю «Стрітення» Українського католицького університету, я міркую над темою зустрічі людини з Богом, зустріч, яка змінює людину, тому розробила власний сюжет: з правого боку в храмі вірних серед беатифікованих українських мучеників намалювала також не канонізованих людей, а серед митців — і Василя Стуса. Я не канонізую його, лише свідчу про те, як він не відвернувся від свого духовного покликання”
розповіла художниця Іванка Крип’якевич-Димид.