18 травня, в рамках проведення «Ночі музеїв» в Національному музеї-меморіалу «Тюрма на Лонцького», старший науковий співробітник Ігор Дерев’яний прочитав публічну лекцію на маловідому тему «Державна політика прихованого антисемітизму в СРСР (1920-40-их рр.)».
Науковець розкрив особливості становлення радянського державного антисемітизму та його прояви на загальносоюзному рівні та республіканському, з ухилом на ситуацію в радянській Україні. На основі проаналізованих документів, висвітлив участь єврейського населення в карально-репресивних органах радянської влади та спростував ряд міфів про засилля влади євреями; а також представив політику влади щодо цивільного єврейського населення. Головним висновком, дослідника є констатація цинічної інструменталізації єврейського питання в СРСР, коли єврейське населення – як цивільне, так і заангажоване в державні структури – були лише інструментом радянських лідерів задля досягнення зовнішніх та внутрішніх політичних цілей (союз із Третім райхом 1939 чи політичні чистки 1930-их), здійснення соціальних експериментів (соціально-економічні перетворення репресивними методами), що в результаті призвели до трагедії Голокосту в роки Другої світової війни.
