Чому Голодомор 1932—1933 років в Україні є геноцидом українського народу? Хто і для чого організував убивство, каліцтво та терор голодом? Як відбувалися репресії проти селянства? Як Україна пам’ятає цю трагедію і як визнає її світ? Про це та інше — на відкритті виставки «Голодомор 1932—1933 років в Україні — геноцид українського народу».
24 листопада, неділя
13:00
Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»
(вул. С. Бандери, 1, вхід із вулиці Брюллова)
17 банерів історичної документальної виставки «Голодомор 1932—1933 років в Україні — геноцид українського народу», що її надав до експонування у Львові Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» з Києва, розповідають про страшну трагедію українського народу, яка комплексно розкриває суть більшовицького тоталітаризму. Промовистими є заголовки розділів нової виставки: «Вбивство голодом», «Каліцтво голодом», «Терор голодом», «Ненароджене покоління», «Дитяча безпритульність», «Боротьба з куркульством як класом», «Арешти й ув’язнення», «Кати українського народу» тощо. Окрім того, виставка розповідає про дослідників Голодомору, Меморіал пам’яті жертв Голодомору та Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні.
У рамках відкриття виставки завідувачка Музею «Львівська політехніка», кандидат історичних наук Анна Кос прочитає публічну лекцію «Заметений шлях» про відображення подій Голодомору у спогадах селянина із села Гарбузинки, що побачили світ друком у далекій Австралії.
Після лекції відвідувачі музею матимуть змогу переглянути добірку документальних фільмів про Голодомор 1932—1933 років в Україні.
Вхід вільний.
Виставка триватиме до 30 грудня 2013 року.
Довідка
Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» висвітлює трагедії, які сталися в історії українського народу. Протягом усього періоду існування радянського режиму український народ пережив жахливі трагедії — голодомори 1921—1922 років, 1932—1933 років та 1946—1947 років. Вони забрали життя мільйонів українців. Найстрашнішою гуманітарною катастрофою України ХХ століття став штучно створений сталінським режимом Голодомор 1932—1933 років, від якого загинуло 3 мільйони 941 тисяча осіб. З урахуванням 6 мільйонів 122 тисяч ненароджених дітей Україна втратила 10 мільйонів 63 тисячі осіб (дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України). Замордувавши голодом невинних людей, більшовицький режим прагнув убити й саму пам’ять про них. За радянських часів говорити про Голодомор вважалося наклепом на радянську владу, що тягнуло за собою відповідні санкції. Проте українцям вдалося вижити й зберегти пам’ять про невинно вбитих голодом. Про трагедію Голодомору почали говорити публічно після проголошення Україною незалежності. 28 листопада 2006 році Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні».