25 січня 2013 р. о 18.00 у львівській книгарні “Є” на просп. Свободи, 7 Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові з нагоди Дня студента влаштовує розмову про антитоталітарні виступи громадян соціалістичних держав.

Про живі смолоскипи, котрі своїм світлом допомогли освітити той правильних шлях, який повинно було вибрати суспільство, розповідатимуть викладач чеської мови та історії Рената Жілакова і науковий працівник Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська. Також будуть показані уривки з документальних фільмів про Яна Палаха.

У січні Чеська Республіка відзначила 44-ту річницю жертви Яна Палаха – студента Карлового університету, який 16 січня 1969 р. підпалив себе на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського договору. Він помер внаслідок важких опіків 19 січня 1969 р. Після того ім’я Яна Палаха стало одним із символів боротьби проти комуністичного режиму та символізує початок революційних подій, що привели до краху тоталітарного режиму в ЧССР рівно через 20 років – у листопаді 1989 року.

Січень 1969 р. — народний Меморіал на місці самоспалення Яна Палаха

Послання цієї найвищої жертви Яна Палаха й досі актуальне, також варто нагадати, що вона не залишилася поодинокою. Однак, Ян Палах був лише «смолоскипом» № 1, після нього були й інші, про яких історія має тенденцію забувати.

Та живі смолоскипи на знак протесту проти окупації Чехословаччини палали не лише на чехословацькій території. Вже набагато раніше, через якісь 3 тижні після входу «дружніх» армій до Чехословаччини таким самим чином висловив свою незгоду з участю своєї країни в цьому акті громадянин Польщі Ришард Сівець. У листопаді 1968 року до ряду живих смолоскипів долучився також українець Василь Макух, котрий у такий спосіб виявив свій опір проти Радянського Союзу, підсилений ще й окупацією Чехословаччини.