У неділю, 6 жовтня 2013 року, в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» у рамках роботи кінолекторію відбудеться показ та обговорення документального фільму «Левко Лук’яненко. Покликаний бути символом» режисерів Володимира Качура та Сніжани Потапчук за сценарієм Володимира Качура.
Зйомки фільму відбувалися зокрема і в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Що таке ця сумнозвісна тюрма у Львові, український політик та громадський діяч, народний депутат України Левко Лук’яненко знає із власного дисидентського досвіду. У вересні 1958 року за розподілом його спрямували штатним пропагандистом райкому партії в Радехівський район Львівської області, де він поселився з дружиною. Робота була пов’язана з постійними поїздками по селах району. Лук’яненко бачив, як людей заганяли в колгоспи, знищували цілі хутори. Разом зі Степаном Віруном і Василем Луцьківим вирішив створити підпільну партію Українська робітничо-селянська спілка (УРСС). У середині 1959 року переїхав до Глинянського району і, щоб мати більше вільного часу, з райкому перевівся в адвокатуру. Тут він знайшов однодумців І. Кандибу та А. Любовича.
7 листопада 1960 року у Львові відбулася перша організаційна зустріч підпільного осередку, на якій обговорили програму. Оскільки програма була дуже жорстка і гостра, вирішили її знищити, а до наступної зустрічі, яка мала відбутися 22 січня 1961 року, доручили Лук’яненку скласти нову, м’якшу. Але 21 січня 1961 року були заарештовані І. Кандиба, С. Вірун, В. Луцьків, А. Любович і Лук’яненко, пізніше І. Кіпиш та І. Боровницький.
У травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1 і 64 КК УРСР. Звинувачення було побудоване на першому проекті програми УРСС. Винуватили в тому, що він «з 1957 року виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму». Потягнулося тривожне очікування у камері смертників. Через 72 доби Верховний суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Кару відбував у Мордовії, з 1967-го три роки у Владимирській тюрмі, потім знову в Мордовії…
