Події

«44 % українців нічого не знають про Романа Шухевича», — про це йдеться в соціологічному опитуванні, що минулого тижня презентував Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду. Життєвий шлях та діяльність генерала Української повстанської армії до сьогодні залишаються оповитими радянськими та російськими міфами. Протягом проєкту «Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація» команда Центру досліджень визвольного руху руйнує стереотипи про одну із найвизначальніших персоналій українського визвольного руху — Романа Шухевича. У новому відео журналістки та ексдиректорки Центру досліджень визвольного руху Дарки Гірної на її авторському каналі «Обличчя Незалежності» можна знайти чимало відповідей на запитання про головного командира УПА. У відео авторка розповідає не лише...

читати далі

Центр досліджень визвольного руху опублікував аналітику «Справа Романа Шухевича: політична міфологія у дослідженнях науковців» авторства співробітниці Центру, наукової співробітниці Національного музею меморіалу “Тюрма на Лонцького”, докторки філософії Олесі Ісаюк. У праці дослідниця демонструє, як радянські міфи та стереотипи впливають на тексти західних дослідників біографії Романа Шухевича та історії українського визвольного руху. «Це дослідження — спроба дослідити, яким чином історична міфологія формується і продовжує функціонувати на рівнях, які, здавалося б, мають бути повністю вільні від неї, — говорить Олеся Ісаюк. — Коли я ознайомилася з публікаціями, то проявилися певні спільні риси, які повторюються у різних варіаціях, і вони не залишають місця для сумнівів у тому, що...

читати далі

За результатами дослідження 70 % опитуваних вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича. Соціологічне опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року. Під час опитування респондентам поставили ряд запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича. На питання «Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?» 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича...

читати далі

Шановні відвідувачі! Зверніть увагу на тимчасову зміну графіку роботи: у суботу 13.05.2023 Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" працює від 10.00 до 19.00. Неділя 14.05. 2023  - вихідний день.  ...

читати далі

...

читати далі

26 листопада  наукова співробітниця музею Олександра Несп’як прочитала лекцію «Діти-найчисельніші жертва голодомору» школярам  Середньої загальноосвітньої школи №20.  Під час лекції учні дізнались про масове фізичне винищення українського селянства у 1932-1933 рр. «Найвразливішою верствою населення  яка постраждала від голодомору-геноциду були діти. Молодий організм потребував сил та вітамінів для сталого розвитку. В умовах відсутності харчів підвищувалась захворюваність, що ставало наслідком смерті покоління»- розповіла лекторка. Факт масових смертей від голоду старанно приховувався. Кремлівське керівництво заборонило державним органам та закладам фіксувати у документах справжню причину смерті людей від голоду. Під час лекції присутні переглянули фільм «19.33»...

читати далі

26 листопада День народження художника, шістдесятника Опанаса Заливахи, ім’я якого назавжди закарбоване не лише серед провідних українських митців, а й серед інтелектуалів-інакодумців, які наважилися кинути виклик радянській системі. У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігаються зразки екслібрисів, авторства Заливахи. Їх свого часу передала до музею Ольга Горинь з особистого архіву. На аркуші формату А4 розміщено 20 екслібрисів, створених для провідних український шістдесятників (Левко Лук’яненко, Євген Сверстюк, Святослав Караванський, Євген Концевич, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Михайло Горинь, Богдан Горинь, Григорій Кочур, Валентин Мороз, Олександр Сергієнко). Два екслібриси Опанас Заливаха розробив для російських дисидентів Лариси Богораз чи Андрія Синявського.  Для чиїх бібліотек...

читати далі

5 листопада 2021 виповнюється 85 років Марії Гель – громадській діячці, дружині дисидента Івана Геля. На жаль, вже майже рік її немає з нами. Сьогодні у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація документального фільму «Марія Гель. Спомини життя», який створено на основі відеоспогадів Марії Гель, що зберігаються в архіві усних спогадів музею (матеріал записаний науковими співробітниками музею на межі доленосних для України 2013 – 2014 років). Марія Йосипівна Гель (в дівоцтві Войтович) народилася у 1936 році у селі Дрогоїв біля Перемишля на Закерзонні в заможній селянській родині. На долю цієї мужньої жінки випали непрості перипетії історії України ХХ ст. Переселенка із територій, які...

читати далі

15 жовтня виповнилося б 91 рік Ользі Горинь, громадській діячці, дисидентці, майстрині художньої вишивки, політув'язненій радянських тюрем й таборів, дружині шістдесятника та правозахисника Михайла Гориня. На жаль, її не стало менше  року тому. Ще в перші роки існування Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Горинь передала до його фондів ряд артефактів та фото з сімейної колекції. Серед них є уривки її власних спогадів про перебування в ув’язненні та таборах. Назвала вона їх «Інта-Абезь у моєму житті політв’язня». Це чотири аркуші формату А4 друкованого дрібним шрифтом тексту з авторськими правками олівцем. Без зазначення місця і дати створення. В них авторка ділиться своїми переживаннями та пригодами...

читати далі

10 жовтня 90 років виповнилося б Атені Пашко, учасниці українського правозахисного руху, поетесі. Атена Пашко (1931 – 2012) – учасниця українського дисидентського руху, поетеса. Народилася в с. Пруси (тепер Бистриця) на Львівщині. Закінчила львівський лісотехнічний інститут, за освітою інженер-хімік. В юному віці була учасницею українського визвольного руху. З середини 1960-х років долучилася до активної правозахисної кампанії на захист репресованої української інтелігенції, за що сама зазнавала утисків та переслідувань (обшуки, догана за місцем праці, згодом – звільнення, заборона на друк поетичних творів). 1969 – 1970 рр. брала активну участь у виданні самвидавного журналу «Український вісник». На початку 1970-х років пов’язала своє життя з...

читати далі