ЦДВР

Центр досліджень визвольного руху — засновник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”

Історія боротьби народу за визволення є основою національної ідеї держави. Саме на ній базується система суспільних цінностей та орієнтирів. Минуле українського народу, особливо його визвольна боротьба, протягом довгих років замовчувалося та спотворювалося тоталітарними режимами. Тому надзвичайно гострою є потреба нового, неупередженого погляду на історію українського визвольного руху. Апогей спротиву українців припадає на ХХ століття — його найяскравішим виявом є боротьба Організації українських націоналістів та Української повстанської армії впродовж 1920—1950-х років. На жаль, сьогодні діяльність цих структур залишається найменш дослідженою ділянкою в українській історіографії. Вивчення найрізноманітніших аспектів боротьби українців за національну та соціальну свободу є головною метою Центру досліджень визвольного руху.

Центр досліджень визвольного руху використав у підготовці музею свою унікальну колекцію аудіо-та відеосвідчень та архів документів, які висвітлюють діяльність визвольного руху. Окремим структурним підрозділом архіву Центру є фототека. Центр обладнав спеціальну реставраційну майстерню для проведення відповідних фахових та високоякісних реставраційних робіт, що дає можливість зберегти для нащадків в ідеальному стані документально-джерельну базу з історії визвольного руху, яка потрапляє до Центру часто в жалюгідному вигляді. Фонди Центру містять також збірки документів архіву провідників ОУН Миколи Лебедя, Ярослава Стецька та Головного командира УПА Василя Кука. Значну частину архіву становлять електронні копії документів радянських каральних органів про боротьбу з визвольним рухом, які зберігалися в сховищах КГБ. На основі цього матеріалу та експозиційних предметів для музейних стендів був зреалізований перший етап експозиції, яка відкрилася 2009 року.

Центр досліджень визвольного руху — незалежна наукова громадська організація, що вивчає різноманітні аспекти українського визвольного руху в ХХ столітті.

Сьогодні Центр досліджень визвольного руху це:

  • єдиний спеціалізований науковий центр досліджень проблематики визвольного руху, історії Організації українських націоналістів і Української повстанської армії;
  • центр розроблення навчальних програм та програм популяризації визвольного руху;
  • консультаційний центр, що надає установам, організаціям та зацікавленим особам інформацію, експертні оцінки щодо історії визвольного руху, карально-репресивної політики окупаційних режимів в ХХ столітті;
  • унікальний архів документальних, усних, речових, фото- та відеосвідчень про визвольну боротьбу ОУН та УПА, діяльність репресивних структур на території України, дисидентський рух та масовий демократичний рух кінця 1980-х — початку 1990-х, Помаранчеву революцію 2004 року. У 2010 році спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка розпочато створення Електронного архіву визвольного руху;
  • спеціалізована бібліотека з історії діяльності українського визвольного руху;
  • центр розроблення та аналізу політики національної пам’яті, вивчення досвіду посткомуністичних країн Східної та Центральної Європи в подоланні наслідків тоталітаризму.

ЦДВР об’єднує багатьох істориків із різних куточків України та з-поза її меж, які досліджують питання визвольного руху українського та інших народів. Центр видає науковий збірник «Український визвольний рух», організовує наукові конференції та семінари, публікує наукові праці, спогади та документи, історики Центру ведуть авторські колонки в медіа.

ЦДВР розробляв програми доступу до архівів КГБ, в результаті Директор ЦДВР був запрошений в 2007 році Службою безпеки України для розсекречення архівів, що успішно й втілив у 2008—2010 роках.

Центр досліджень визвольного руху у колишній в’язниці КГБ та гестапо створив за сприяння Служби безпеки України та громади міста Львова Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів, вул. С. Бандери, 1), якому в 2009 році було присвоєно почесне звання Національного.

Видання Центру:

Науковий збірник «Український визвольний рух»

Науковий збірник містить документи, дослідження, спогади та інші матеріали, що розкривають різноманітні аспекти діяльності українського визвольного руху 1920—1950-х років, його структур та окремих особистостей.

  • Український визвольний рух. — Зб. 1. — Львів, 2003. — 208 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 2: Українсько-польський конфлікт під час Другої світової війни. — Львів, 2003. — 194 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 3: До 75-ліття Організації українських націоналістів. — Львів, 2004. — 304 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 4: Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів в ХХ столітті. — Львів, 2005. — 272 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 5. — Львів, 2005. — 240 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 6. — Львів, 2006. — 272 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 7. — Львів, 2006. — 312 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 8. — Львів, 2006. — 312 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 9. — Львів, 2007. — 320 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 10: До 100-річчя від дня народження Романа Шухевича. — Львів, 2007. — 352 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 11. — Львів, 2007. — 264 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 12. — Львів, 2008. — 224 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 13. — Львів, 2009. — 248 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 14. — Львів, 2010. — 224 с., іл.
  • Український визвольний рух. — Зб. 15. — Львів, 2011. — 334 с., іл.

 

Сотенний «Бурлака» / Гол. ред. та упоряд. В. В’ятрович. — Львів, 2000. — 150 с.

Книгу присвячено командирові повстанської сотні «Ударники-4» Володимирові Щиґельському — «Бурлаці». Людині, яка усе своє свідоме життя присвятила справі визволення України, людині, яка за цю справу пішла із життя у 28-річному віці, у розквіті сил та енергії.

 

Галаса Василь. Наше життя і боротьба / Pед. В. В’ятрович. — Львів, 2005. — 272 с., іл.

У книзі спогадів провідного діяча ОУН Василя Галаси відображено становлення організованого націоналістичного руху в 1930—1940-х роках на Тернопільщині, розгортання масової збройної боротьби ОУН і УПА на Закерзонні у 1944—1947 роках, а також боротьбу українського підпілля на Волині у 1940—1950-х роках.

 

Чайківський Богдан. «Фама». Рекламна фірма Романа Шухевича. — Львів, 2005. — 104 с., іл.

У книзі спогадів запропоновано невідомі факти з життя та діяльності Романа Шухевича. Бізнесовий компаньйон провідного діяча ОУН, Головного командира УПА Богдан Чайківський висвітлює діяльність Р. Шухевича як успішного підприємця, засновника рекламної фірми «Фама».

Порендовський Володимир-Ігор. В кігтях Степлаґу (Кенґір 19491954) / Ред. В. В’ятрович. — Львів, 2005. — 272 с., іл.

Спогади діяча ОУН і УПА Володимира Порендовського знайомлять читача з важкими буднями українських політичних в’язнів сталінських концтаборів. Особливу увагу у книзі приділено Кенґірському повстанню — одному з найбільших повстань в’язнів у системі ГУЛАГУ.

Армія безсмертних. Повстанські світлини / Pед. В. В’ятрович та В. Мороз. — Львів, 2002, 2006. — 212 c.

Книга містить понад 200 фотографій, які висвітлюють боротьбу УПА та збройного підпілля ОУН. Альбом є першою спробою комплексно розповісти читачеві мовою світлин про визвольну боротьбу українського народу в середині ХХ століття — одну із найбільш визначних та героїчних сторінок нашої історії.

Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та його товаришів / Упоряд. М. Посівнич. — Львів, 2006. — 200 с., іл.

Документальне видання висвітлює складний період історії українського визвольного руху між двома світовими війнами. Крізь призму обвинувального акта Варшавського процесу ОУН 1935—1936 років представлено боротьбу українських націоналістичних організацій за незалежність України та місце у цих подіях провідника ОУН Степана Бандери.

В’ятрович Володимир. Ставлення ОУН до євреїв: формування позиції на тлі катастрофи. — Львів, 2006. — 140 с., іл.

Ця робота є першою, в якій головним об’єктом дослідження обрано формування позиції українських націоналістів щодо єврейського населення протягом 1920—1950 років. Опираючись на документи ОУН та УПА, які вперше вводяться в науковий обіг, автор спростовує численні стереотипи, що побутують як в історіографії, так і в суспільній свідомості.

Конгрес українських націоналістів 1929 р.: Документи і матеріали / Упоряд. В. Муравський. — Львів, 2006. — 420 с.; іл.

Збірник містить документи і матеріали установчих зборів ОУН, відомих в історії під назвою Конгрес українських націоналістів. Основна частина оригінальних документів зі збірника Державного центрального архіву в Празі доповнена матеріалами з преси, документами, спогадами, ілюстраціями.

 

Стасюк Олександра. Видавничо-пропагандивна діяльність ОУН (1941—1953 рр.). — Львів, 2006. — 384 с., іл.

У монографії відтворено цілісну картину видавничої діяльності ОУН на українських землях періоду радянсько-німецької війни та повоєнного десятиліття. Досліджено видавничу політику організації, зокрема напрями видавничо-пропагандивної роботи, механізми контролю на ідеологічному, інтелектуальному, естетичному та граматичному рівнях. Показано схему діяльності пропагандистських структур і підпільних друкарень. Проаналізовано тематику друків, висвітлено еволюцію ОУН у сфері ідеології та політики.

Кук Василь. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний командир Української повстанської армії. — Львів, 2005, 2007. — 120 с., іл.

Ця книга про легендарного «Тараса Чупринку» є особливою, адже її автор Василь Кук — це не тільки безпосередній учасник українського визвольного руху, боротьби, але й найближчий колега Романа Шухевича, його наступник на найвищих постах в ОУН та УПА. Тому в роботі можна знайти не лише невідомі загалу деталі з життя генерал-хорунжого «Тараса Чупринки», а й оцінку, яку дають Р. Шухевичу як керівникові та людині найближчі колеги.

Кук Василь — «Леміш». Колгоспне рабство / Ред. В. В’ятрович. — Львів, 2007. — 264 с., іл.

У цьому виданні представлено одну з фундаментальних праць українського підпілля, присвячених проблемі колективізації. Автор ретельно розглядає засади роботи колгоспів, їхнє оподаткування державою, методи утримання компартійною верхівкою контролю над селянами.

Ремесло повстанця. Збірник праць підполковника УПА Степана Фрасуляка — «Хмеля» / Ред. і упоряд. Р. Забілий. — Львів, 2007. — 424 с.

У збірнику вміщено спогади та праці підполковника УПА Степана Фрасуляка — «Хмеля», видатного теоретика тактики збройної боротьби. По-своєму унікальний повстанський підручник «Українська партизанка» може стати важливим джерелом для оцінювання засад військового мистецтва УПА. У ньому виявляється систематичний та глибокий підхід до методів формування ефективної партизанської армії та ведення бойових дій на окупованій території.

 

Українська повстанська армія. Історія нескорених. Навчально-демонстраційний посібник / В. В’ятрович (відп. ред.), І. Дерев’яний, Р. Забілий, П. Содоль. — Львів, 2007.

Порендовський Володимир-Ігор. На трасі Тайшет—Лєна (Озьорлаґ у роках хрущовської відлиги 1955—1959). Спогади / Ред. І. Дерев’яний — Львів, 2008. — 176 с.

Ця книга є продовженням попередніх спогадів «У кігтях Степлаґу (Кенґір 1949—1954)» та ознайомить читача з подальшою долею автора після повстання у Кенґірі до сьогодення. Книга розкриває особливості змін у табірному житті політичних в’язнів після смерті Сталіна.

Кук Василь, Шухевич Степан. Українська скорбна мати. — Львів, 2009. — 44 с.

Спогади про долю звичайної жінки-селянки, життя якої було сповнене трагічних переживань та материнського героїзму. На долю Парасковії Кук випало чимало випробувань: ще за життя вона втратила п’ятьох із восьми своїх дітей, пережила радянську та німецьку окупації, конфіскацію усього майна та, зрештою, ув’язнення. Усі ці події описує син Парасковії, останній Головний командир УПА, Василь Кук, подаючи цікаві факти із життя матері та усієї своєї родини.

 

ОУН-УПА на Сумщині: Т. 2 / Автор-упорядник Г. Іванущенко. — Суми, 2009. — 232 с., іл.

У збірнику поміщено нарис-огляд та документи з історії діяльності підпілля ОУН та окремих боївок УПА на теренах Сумщини. Видання розраховане на науковців, вчителів історії, учнів та всіх, хто цікавиться історією визвольного руху. Супроводжується ілюстративним матеріалом та науковими коментарями.

Паньків Марія. Теофілія: про Теофілію Бзову-Федорів-Стахів. — Львів, 2009. — 192 с.

Спогади про Теофілію Бзову-Федорів-Стахів, активну громадську діячку, зв’язкову Р. Шухевича, повітову провідницю ОУН та дружину шефа Служби безпеки ОУН Петра Федоріва. У книзі висвітлено її життя, переживання, діяльність, а також складне суспільно-політичне становище українського народу у 1920—1950-х рр.

Viatrovych V., Hrytskiv R., Derevianyj I., Zabilyj R., Sova A., Sodol’ P. The Ukrainian Insurgent Army: A History of Ukraine’s Unvanquished Freedom Fighters. — Lviv, 2007, 2009. — 80 p.

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ: Анотований довідник / В. Даниленко (упор.), Л. Аулова, В. Лавренюк. — Львів, 2010. — 472 с.

В науково-довідковому виданні розкрито зміст документів, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву СБУ і висвітлюють причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932—1933 років в Україні. Іменний та географічний покажчики вказують осіб, населені пункти, регіони та країни, згадані в архівних документах.

Іщук Олександр, Огороднік Валерій. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. — Коломия, 2010. — 195 с.

На основі архівних документів, спогадів очевидців, наукової та публіцистичної літератури зроблено спробу реконструювати життєвий шлях М. Арсенича від гімназійних років до посмертно одержаного звання генерала контррозвідки ОУН(б).

 

Порендовський Володимир-Ігор. Штафетні лінії. Спогади / Ред. Р. Забілий. — Львів, 2010. — 140 с., іл.

У книзі описано мережу підпільного зв’язку («штафетні лінії»), що існувала між керівництвом та організаційними лініями ОУН та УПА. Також яскраво змальовано картину суспільного життя в окупованій нацистами Галичині в 1943—1944 рр.

Посівнич Микола. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929—1939 рр. — Львів, 2010. — 368 с.

Монографія присвячена воєнно-політичній діяльності ОУН у 1929—1939 роках, формуванню воєнної доктрини та геополітичної стратегії українського визвольного руху. У дослідженні проаналізовано розвиток структури, підготовку військово-політичних кадрів та діяльність ОУН в Україні та на еміграції.

В’ятрович В., Дерев’яний І., Забілий Р., Содоль П. Українська повстанська армія. Історія нескорених / Відповід. ред. В. В’ятрович. — Львів, 2007, 2008, 2011. — 352 с., іл.

Структурований і лаконічний виклад історії повстанської боротьби. Видання проілюстроване великою кількістю унікальних фотографій, документами і свідченнями учасників.

В’ятрович Володимир. Друга польсько-українська війна. 1942—1947. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень визвольного руху. — 288 с.

Книга розповідає про малодосліджену сторінку історії — польсько-українську війну 1942—1947 років. На базі широкого кола архівних документів, зокрема раніше не доступних, автор розглядає причини, перебіг та наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України та Східної Польщі.

В’ятрович Володимир. Історія з грифом «Секретно». — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. — 328 с., іл.

Книга написана у формі нарисів про різні аспекти роботи таємних органів і табірної системи СРСР — ГУЛАГу, про боротьбу українського визвольного руху на сході і заході країни, про унікальні долі священиків, котрі кинули виклик системі. Історик оприлюднює раніше не доступні справи, заведені «органами» на митців розстріляного відродження та дисидентів; розкриває причини Чорнобильської катастрофи і розповідає про останні відчайдушні спроби чекістів врятувати Союз.

 

Зайцев Олександр, Беген Олег, Стефанів Василь. Націоналізм та релігія. Греко-Католицька Церква та український націоналістичний рух у Галичині (1920—1930 рр.). — Львів, 2011. — 384 с. іл.

Книга описує становлення і розвитку нового, інтегрального українського націоналізму, його ставлення до релігії і Церкви, а також те, як сама Церква реагувала на виклик модерних ідеологій. Автори книги змогли поєднати вивчення української історії з широким міжнародним контекстом того часу та відобразити загальноєвропейські тенденції розвитку націоналістичної ідеології.

Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. / Відп. ред. та упоряд. В. В’ятрович. — Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, Центр досліджень визвольного руху, 2011. — 1368 с.

Двотомний збірник документів та дослідження розповідають про маловивчену сторінку історії — польсько-українську війну 1942—1947 років. Автор розглядає причини, перебіг і наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України і Східної Польщі. Показано вплив політичних процесів на перебіг військових дій, окрему увагу приділено спробам налагодження співпраці між українцями і поляками.

Виставкові проекти Центру:

  • Виставка «Злочини комуністичного режиму. 1941»
  • Чотири повноколірні банери розповідають про масові розстріли в’язнів у червні 1941 року.
  • Виставка «Українська повстанська армія. Історія нескорених»
  • 32 двометрові повноколірні банери представляють 19 розділів з історії УПА. На них розміщено близько півтисячі фото, документів з радянських та німецьких джерел та внутрішніх документів ОУН та УПА, більшість з яких публікуються вперше. Виставка експонувалася також у Східній та Західній Європі, США, Канаді, Австралії.
  • Виставка «Провідники визвольного руху»
  • 12 повноколірних двометрових банерів розповідають історію життя Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука.

З питань експонування виставок звертайтеся до Центру досліджень визвольного руху.

Партнери Центру:

Центр досліджень геноциду та резистансу Литви, кафедра історії факультету гуманітарних наук Університету Матея Бели (Словаччина), Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Музей жертв геноциду «Тюрма КГБ» (м. Вільнюс, Литва), Львівська міська рада, Львівська обласна рада та Львівська обласна державна адміністрація, Інститут суспільних досліджень, Центр правових та політичних досліджень «Сім», Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини.