8-9 листопада 2017 року у Парижі відбулася міжнародна конференція “100 років комунізму. Історія і пам'ять” організована Платформою європейської пам'яті та сумління.
На конференції виступила наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Темою виступу дослідниці була проблема спротиву зразу двом тоталітаризмам на прикладі доль двох учасниць українського визвольного руху Катерини Зарицької та Дарії Гнатківської. На думку дослідниці, обидві діячки перебували у групі, загроженій репресіями, незалежно від власної активності через власне походження та переконання. Обидві історії спротиву чітко ілюструють тезу про усвідомленість вибору на користь опору тоталітаризмам.


Конференція зібрала до обговорення істориків, філософів, письменників та інших дослідників, які працюють у сфері політики національної пам'яті та займаються подоланням наслідків тоталітарного комуністичного минулого у своїх країнах. Одним із ключових спікерів та співорганізаторів заходу був професор Стефан Куртуа, який презентував свою нову книгу про комуністичні режими. Український сегмент досліджень був представлений також доповідями Анни Олійник та Сергія Рябенка.

У центрі уваги учасників були наслідки комунізму та сучасна політика пам'яті у країнах з комуністичним минулим.
Учасники конференції під час неформальних зустрічей та дискусій мали нагоду домовитись про перспективи співпраці між країнами зокрема в освітньому та в архівному напрямках.
Також під час конференції відбулось вручення нагороди Платформи європейської пам'яті та сумління. Цього року нагороду отримав Ільмі Умеров — заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу, політичний в'язень — за свою боротьбу проти тоталітаризму, за ідеали демократії, права і свободи людини та верховенство закону.

 

27 жовтня 2017 наукові співробітниці музею, докторка гуманітарних наук Олеся Ісаюк та кандидатка історичних наук Олександра Чура виступили із результатами наукових розвідок на ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Український визвольний рух першої половини ХХ ст.: краєзнавчий контекст», привчений 75-літтю створення Української Повстанської Армії, яка відбулася в Дрогобицькому національному педагогічному університеті імені Івана Франка.

Упродовж конференції науковці обговорити теоретико-методологічні, історіографічні та джерелознавчі аспекти дослідження теми, структуру і діяльність національно-визвольного руху, локальний вимір національно-визвольної боротьби, діяльність провідних постатей українського визвольного руху та боротьбу антидемократичних режимів із українським визвольним рухом.

Про боротьбу КДБ УРСР проти українських закордонних структур на етапі проголошення курсу перебудови та ставлення КДБ до прихильників ОУН-УПА на території УРСР розповіла Олександра Чура, окресливши вектори діяльності УДБ УРСР та засоби протидії в умовах конфронтації. Дослідниця зауважила, що КДБ УРСР залишався ключовим інструментарієм силового утримання проросійської комуністичної влади на територіях західних областей УРСР, а відтак продовжував впроваджувати комплекс заходів націлених на виявлення та знешкодження колишніх членів ОУН та бійців УПА як представників національно-визвольного руху за відновлення державної самостійності України.

Під час свого виступу Олеся Ісаюк окреслила проблематику керівника мережі взаємодопомоги в Аушвіці на прикладі Миколи Климишина і групи членів ОУН(б), ув’язнених в концтаборі Аушвіц. Дослідниця проаналізувала перебіг формування підпільної мережі ОУН(б) в Аушвіці та залежність конкретних організаційних прийомів від обставин перебування у таборі та гласних і негласних правил концтабірної реальності.

Завершення конференції відбулось у відділі природи та історії музею «Дрогобиччна», де учасники ознайомилися із експозиціями присвяченими національно-визвольному рухові українського народу.

 

30-31 березня 2017 року у Рівному відбувалася ІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Національні меншини і колективна пам’ять титульних націй: дилеми (не)забуття».
Старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний виступив з доповіддю на тему: «Події у Львові на початку нацистсько-радянської війни (червень-липень 1941 р.) в українсько-єврейському конфлікті пам’ятей: конструювання стереотипів, історична ретроспектива та перспективи подолання». Під час доповіді головну увагу було зосереджено на проблемах ретроспективи подій масових розстрілів у в’язниці НКВД № 1 м. Львова протягом 22-28 червня 1941 та подіях єврейського погрому 30 червня-1 липня 1941 р., їх впливу травматичного досвіду на формування історичних пам’яті та стереотипів, а також впливу «політики забуття» та імплементація історичних міфів протягом повоєнного періоду. Особливе місце в доповіді мала тематика подолання негативного впливу травматичної пам’яті в суспільстві та роль у цьому процесі музею.
Організаторами конференції є Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», Український центр вивчення історії голокосту, Рівненський державний гуманітарний університет та Фонд імені Рози Люксембург.
Детальніше про конференцію тут: http://mnemonika.org.ua/2017/04/06/konference2017/

Спільне обговорення питань дослідження історії комуністичних злочинів в Угорщині та Україні, можливі перспективи  майбутньої співпраці, обговорення вже ініційованих міжнародних проектів та презентація наукових і популярних видань, виставок, а також інших заходів  - саме ці теми були у фокусі робочого візиту п'яти українських інституцій на запрошення Офісу Комітету національної пам'яті Угорщини 9-10 березня 2017 року.

Зустріч мала декілька тематичних блоків. Перший - обговорення потенційної співпраці між установами. Комітет національної пам'яті Угорщини презентував свої наукові дослідження, розповів про реалізовані проекти, напрямки поточної роботи та зацікавленість у міжнародній співпраці - зокрема, щодо питань дослідження архівів КГБ. В першу чергу колег з Будапешту цікавлять матеріали до історії Угорської революції 1956 року.Директор Галузевого державного архіву СБУ, Андрій Когут, зауважив, що для української сторони є малознаними, а тому дуже цікавими угорські архівні матеріали до історії XX ст.

Українська делегація презентувала власні напрямки досліджень та питання, над якими можна буде спільно попрацювати. Діапазон широкий - від документальних досліджень та виставок до міжнародних обговорень кращих практик у сфері політики національної пам'яті.

Друга частина зустрічі пройшла у форматі воркшопу - презентації роботи українських та угорських інституцій у сфері історичних досліджень радянського періоду та політики національної пам'яті.

Наукова співробітниця Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ольга Зброжко розповіла про історію створення, основну мету та завдання музею-меморіалу. Музей займається, зокрема, дослідженнями окупаційних режимів, репресій, переслідувань, масових розстрілів 1941 року, історій доль ув'язнених у цій тюрмі. Нещодавно у музеї на подвір'ї розпочались археологічні розкопки.

На заході також була присутня Ярослава Хортяні - представниця українців у Парламенті Угорщини. Вона розповіла про життя української громади в Угорщині та промоцію української культури. Парламент Угорщини у 2003 році визнав Голодомор в Україні актом геноциду проти українського народу багато в чому завдяки адвокаційним зусиллям української діаспори.

Ярослава Хортяні після презентацій запросила присутніх на церемонію покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку у Будапешту. Монумент встановили завдяки ініціативі Державного Самоврядування Українців Угорщини у 2007 році. Монумент стоїть у ІІ районі м. Будапешт, неподалік греко-католицької церкви на правому березі Дунаю (у Буді). Українська делегація наступного дня мала візит до музею тоталітарного режиму «Дім терору» та Будинку Парламенту Угорської республіки. Музей тоталітаризму містить експонати, пов'язані з нацистськими та комуністичними режимами ХХ-го століття в Угорщині. Приміщення установи є одночасно пам'ятником жертвам цих режимів.