У п’ятницю 28 вересня, о 16.30, у кінолекторії Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбудеться прем’єра документального фільму «Отець Кадило». Вхід на прем’єру – вільний!

Стрічку, що розповідає про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який, протягом 1945—1948 років, був капеланом Перемиського Куреня УПА на Закерзонні під псевдом «Кадило», демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції «Українська Повстанська Армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи».

Документальний фільм «Отець Кадило», спільного виробництва благодійного фонду «Українська кіно ініціатива» та рекламно-продюсерського центру «Стар-ТВ», створено з благословення Перемиської-Варшавської архиєпархії та Стрийської єпархії УГКЦ.

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що фільмування відбувалося на території України, Польщі, Словаччини і Канади. Саме в Канаді нині живе найбільше свідків життя і служіння отця «Кадила». Це колишні вояки УПА зі сотні Михайла Дуди – «Громенка», парафіяни о. Василя Шевчука з с. Павлокоми та вихідці з інших сіл Перемищини. Своїми спогадами про священика поділився відомий науковець, професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро-Йосиф Потічний, який ще в 14 років вступив до УПА.

У стрічці «Отець Кадило», за допомогою художніх сцен, відтворено капеланське служіння о. Василя Шевчука, а також епізоди з його життя. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, а також військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять».

Завдяки сприянню Інституту національної пам’яті (Польща), знімальна група опрацьовала матеріали кримінальної справи о. Василя Шевчука, які довгий час були недоступними і презентуються вперше. Ці документи проливають світло на останній рік життя священика, який він провів у Ряшівській в’язниці.

Довідка:

Греко-католицький священик Василь Шевчук народився 12 серпня 1903 року в м. Стрию. Навчався у Дрогобицькій, Перемиській та Стрийській гімназіях. Після завершення навчання та служби у польському війську вступив до Духовної семінарії в Перемишлі.

30 березня 1930 року рукоположений на священика в неодруженому стані єпископом Йосафатом Коциловським. Душпастирював у селах Дорожів, Меденичі (Дрогобиччина), та Грушатичі (Самбірщина). Від вересня 1932 р., продовжує служіння на території Закерзоння у селах Смерековець, Павлокома і П’яткова Руська. На парафіях був ревним священиком, брав активну участь в громадському житті.

Наприкінці 1945 р. о. Василь Шевчук вступив до лав УПА під псевдом «Кадило». Спершу як військовий капелан сотні Михайла Дуди – «Громенка», а згодом цілого Перемиського Куреня УПА. Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами з боку польських націоналістичних організацій та кримінальних банд. Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – «Громенка», Володимира Щигельського – «Бурлаки», Ярослава Коцьолка – «Крилача» та Григорія Янківського – «Ластівки», Отець «Кадило» служив польові Літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід зі сотнею «Громенка», знесиленого і хворого отця-капелана заарештували чехословацькі органи безпеки. Через місяць його передали владі комуністичної Польщі. Під час слідства і суду о. Василь Шевчук перебував у Ряшівській тюрмі, де переживав знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих. 13 вересня 1948 року, вироком Військового районового суду в Ряшеві, о. Василя Шевчука «Кадила» засуджено на кару смерті.